Як працює кінологічний центр у Івано-Франківську

Собаки… Істоти, які є справжніми друзями людини. А ще вони рятують життя, знаходять зброю, наркотики та вибухівку, допомагають правоохоронцям затримувати крадіїв та злочинців. Навчають їх цьому в кінологічних центрах. Один із таких – в Івано-Франківську.

Пише Інформатор.

Ми побували у кінологічному центрі поліції Івано-Франківщини. Його створили у 1976 році, і спочатку він розміщувався біля кінотеатру “Космос”. Пізніше вирішили використовувати собак ще й у правоохоронній діяльності, тому керівництво держави ухвалило рішення про створення однакових кінологічних центрів на всій території України. Тому цей центр переїхав на околицю міста, де наразі і знаходиться.

Заступник начальника кінологічного центру та кінолог Руслан Третяк розповів, що у цьому кінологічному центрі одразу після створення тримали собак дві служби –  державна служба охорони та карний розшук:

Тоді це були два підрозділи, які використовували собак. Наразі цей кінологічний центр суто поліції. Охорона зараз не використовує собак, проте вони з’явилися у Управлінні вибухотехнічної служби Національної поліції України і спецпідрозділу КОРД. У нас ще дислокувався обласна Національна гвардія України, як тільки створювала свій підрозділ з собаками. А у 2003 році вони організували власний кінологічний центр і переїхали туди”.

“У нас є 23 собаки. Якщо брати до уваги те, що одна тварина має окремий напрям, то це невелика кількість. Якщо говорити про навантаження, то собак багато. Також у нас є молодші тварини, що підростають. Вони замінять непридатних для служби собак”, – розповів Руслан Третяк про тварин центру.

У кінологічному центрі працює 6 кінологів, і кожен з них має 3-4 собаки. В установі прийнято так, що кожен працівник має собаку:

“Кожен працівник центру знає всі тонкощі роботи, які потрібні для цієї служби. Відповідно навіть начальник може взяти собаку і одразу поїхати на виклик, – каже Руслан Третяк.

З його слів, собак використовують у всіх тяжких злочинах:

“У складі слідчо-оперативної групи має бути розшукова собака. Її задіюють для роботи по сліду, аби знайти злочинця, який прийшов та пішов з місця події. Ця ж собака шукає стріляні гільзи (якщо цей злочин був скоєний за допомогою пістолета, то гільзи могли потрапити в траву).

Також тварина робить вибірку речей. Якщо злочинець залишив особисту річ на місці події, то можна її взяти і дати понюхати собаці. Таким чином, можна підтвердити, що особа причетна до цього злочину. Якщо людина зникла безвісти, то собаки також займаються її пошуком.

Так само тварини ходять на затримання. Якщо є ситуації, де треба когось затримати, то ця собака у складі слідчо-оперативної групи може одразу використовуватись на затримані як спеціальний засіб”.

Проте трапляються моменти, коли злодій може вистрелити у собаку. Кінолог говорить, що це мають бути “реальні злочинці”:

“Повірте мені, щоб вистрелити в собаку, злочинець має мати дуже стійку нервову систему. Скажімо, “пересічні крадії” цього робити не будуть. У них виникає страх, з’являється паніка і злочинець тікає від цієї собаки. Крадій навіть забуває що має зброю, якщо вона у нього є. 

Кілька разів траплялися випадки, коли ми шукали злочинців, які ховалися. Ми їх знаходили і затримували за допомогою собак. Він забував, що має якусь зброю, коли собака його ловила. Бо відбувався больовий шок. Є ж собаки з сильною хваткою, які можуть міцно схопити. А є тварини з м’якшою хваткою і сильно не кусають. Проте у будь-якому випадку площа перетискання дуже сильна. Собака прикусує якусь частину тіла, цим самим зачіпаючи багато нервових центрів. Через це людина може навіть свідомість втратити. Якщо прикус собаки порівнювати із кульовим пораненням, то куля пробила частину тіла. При цьому площа проникнення маленька”.  

Задіюють собак лише в крайніх випадках. Проте ці тварини займаються також і порятунком життя. Одного разу собака врятувала 70-річну жінку, яка пішла з дому:

От у нас був один випадок у Павлівці. Шукали її усім селом. Обійшли всю територію. Згадали, що ще можна використати собаку. Але вже розуміємо, що жінку шукало багато людей, і собаці буде важко щось знайти. Приїжджає кінолог та дає занюхати тварині річ цієї жінки. Собака бере слід і йде у зворотному напрямку, ніж ми шукали. Минає 15 хвилин і собака заходить в ліс разом із кінологом, а на дворі вже темно. Кінолог бачить, як у собаки шерсть встала дибом. Придивилися – бабуся сиділа на пеньку. А на вулиці вже була осінь з першими приморозками. Жінка могла б просто замерзнути, якби не собака.

Вулицями ходять патрульні собаки разом із поліцейськими. Вони мають інші обов’язки:

“Ті, що спеціалізується на пошуку наркотичних речовин чи вибухонебезпечних предметів, – спеціальні собаки. Їх можуть використовувати під прикриттям навіть працівники розшуку. Тоді розробляється спецоперація: кінолог приїжджає у цивільному одязі і робить вигляд, що просто вигулює собаку. А тварина на певній місцевості може щось занюхати”.

Кінологічний центр на день в середньому витрачає 600 грам крупи та 1,5 кг м’яса на утримання однієї собаки. Руслан Третяк розповідає, що є собаки, які їдять менше чи більше:

“Все також залежить від темпераменту та поведінки тварини: спокійна їсть менше і навпаки. В середньому на одну собаку йде 1500 грн в день. Це і медичне обслуговування, догляд тощо. Підготувати собаку – дуже дорого, тому вони також знаходяться і на частковому забезпеченні держави”.

Крім того, тварини мають пройти навчання в державній академії у Житомирі:

“Всіх собак на початковій стадії ми намагаємося спробувати у розшуковій справі. Найбільше навантаження на собаку іде якраз під час цієї роботи. Ми бачимо, що, наприклад, ця тварина не спроможна на розшук, але в неї дуже гарне апортування (вона гарно ловить м’яч, іграшки тощо). Відповідно, ми можемо її використати на пошук вибухонебезпечних предметів та наркотичних речовин.

А є собаки, які не справляються ні з чим. Тоді ми їх передаємо населенню або на якусь фірму, де необхідні собаки.

Тваринам, яких ми відібрали, надаємо першопочаткове навчання. Ми відправляємо кінолога з собакою вчитися у школу. Якщо ми готуємо тварину в нашому кінологічному центрі, то відправляємо інспектора на підвищення кваліфікації на місяць. Собака має пройти курси і отримати відповідний сертифікат про це. Це обов’язково. А потім тварина кожні 3 роки проходить перепідготовку”. 

Тимчасово виконуючою обов’язки начальника кінологічного центру Віталія Зінько розповіла, що до війни були різні гуртки, з яких діти приїжджали до кінологів і бачили, як тренують собак:

“Діти були зі шкіл та інтернатів. Вони бачили, чого ми навчаємо тварин. Ми дітей підводили до того, що не треба скоювати злочини. Бо приїде чоловік з собакою і знайде злочинця”.

Також Віталія додала, що зараз приїжджає до центру багато дітей, які дуже хочуть до собак:

“Дітям-переселенцям дуже цікаві ці тварини: вони хочуть їх погладити, доторкнутися до них. А найбільшу насолоду отримують, коли собакам кидають м’ячик, граються з ними, бігають. Щоразу їх приїжджає до нас все більше і більше. Всі запитують про те, чи можуть ще раз приїхати сюди. Ми звичайно говоримо, що можуть. Не можемо відмовити дітям.”

Собаки дійсно унікальні істоти. І найголовніше те, що вони гарантують безпеку мешканців.

Читайте до теми: Собаки як сім’я. Як кінологи тренують чотирилапих побратимів.

 

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Артем Тригуб