“Вовчі святі”. Яка історія свята Петра і Павла

12 липня православні християни відзначають свято Петра і Павла. У народі – Петрів день, Петра, Петрівочка-голодівочка. Яка історія цього свята? Про мандрики, розигри, Петрівку…

Розповідає Інформатор.

У цей день не можна було косити траву, а хто порушить це правило – захворіє, і ніяке зілля йому не поможе. За народними віруваннями, справа святого Петра — “жито зажинати”. “Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить”, – співають в одній із колядок.

Олекса Воропай пише, що Святий Петро часто згадується в народних легендах. Так, на Херсонщині записано оповідання про те, як Бог з Петром  парували людей, кінцівка у цьому тексті така: “Так воно й буває в світі: як чоловік роботяга, то жінка ледащо; а як жінка моторна, то чоловік вайло”.

До Петра і Павла готувалися – білили хати, прикрашали стіни рушниками, вбирали подвір’я. Зранку всі йшли до церкви. Дівчата вдягали вінки з польових квітів, з червоними маками. Люди споживали мандрики — пампушки з пшеничного тіста, яєць і сиру. Назва страви походить від того, що Петро з Павлом живилися “мандриками” під час мандрів.

На другий день після Петра свято Полупетра або Петрового батька. Валерій Войтович пише про те, що в цей день вшановували пастухів і худобу. На Слобожанщині був звичай різати трьох півнів і варили борщ у трьох горнятах, “бо святий Петро три рази відрікався від Христа”.

Передує святу Петрівка – літній піст, який починається у перший тиждень по Зелених святах. У перший понеділок Петрівки були похорони Ярила (бог весняного сонця) – проводи весни. Забави, в яких брали участь заміжні жінки, мали назву “гонити шуліку”. У шинку вони пили горілку, співали сороміцьких пісень і танцювали. До слова, Шуліка символізував коханця, що чинить перелюб із заміжніми жінками. Також молодиці виготовляли солом’яну ляльку, опудало – Коструба (Кострубонька, Нечепури, Весняка). Його чоловіки відносили до води чи в ліс, де топили чи засипали землею – аби він передав дітородну силу землі. Після похорону водили хороводи і співали пісні. Як пише Войтович, у цьому святі “предки уявляли смерть і воскресіння рослинного світу”. Також існує вірування, що в перший день Петрівки відбуваються звірячі розигри – до лісу йти небезпечно. Тож Святі Петро та Павло виступають у ролі “вовчих святих”.

Література: Войтович В. Українська міфологія / В. М. Войтович. Київ: Либідь, 2002. 662 с.; Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Т.I,II. – Мюнхен: Українське видавництво, 1958. – 309+289 с.

Читайте також: Ой на Купала. Яка історія свята і до чого тут еротичні забави.

.Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com