Український народ є справді унікальним. Ми можемо за кілька днів задонатити декілька мільйонів гривень на потреби ЗСУ. Можемо побити світовий рекорд і приготувати найдовший хачапурі, довжиною 9 метрів й 72 сантиметра. А можемо за один рік незаконно виловити риби на 108 мільйонів гривень. Про тих, хто займається пошуком і викриттям таких “рибалок” ми вам сьогодні і розповімо.
Розповідає Інформатор.
- Заборони на рибальство на Прикарпатті.
- 180 грам риби за 133 тисячі грн.
- Рибалка-священик, який виловив риби на понад 90 000 грн.
На Прикарпатті є 132 річки, кожна з яких завдовжки понад 10 км. Частина з них впадає в Дністер, яка протікає західною та північною частиною області. Інша ж половина впадає в Прут (схід та південь Івано-Франківщини).
На цих двох річках якраз і “полюють” за браконьєрами. І за роки своєї служби, як розповів Інформатору начальник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Івано-Франківській області Любомир Стрембіцький, кого тільки не ловили. Але про це згодом.
Що треба знати рибалкам, як збиратися рибалити в нашій області?
На Франківщині існує кілька періодів, коли рибу ловити не можна. Іншими словами це весняна та зимова заборони. Перша починається з 1 квітня по 10 червня. Зимова заборона триває з 1 листопада і до закінчення зимового періоду.
Дати, як говорить Головний державний інспектор Прикарпаття пан Сергій, можуть відрізнятися:
“В середньому це 10-15 діб. Все залежить від погодних умов”.
А щодо вартості за “вилов”, то кожна рибина коштує певну суму коштів:
“Якщо людина рибалитиме в забороненому місці, то вся риба коштуватиме згідно такси. Плітка вартує 1500 грн. Лящ також коштує 1500 грн”.
А як щодо заборонених місць у Франківську? Де тоді можна рибалити?
Наразі в нашому місті заборонених місць для рибалки немає. Ба більше:
“Дозволено рибалити на всіх територіях біля міста. Це стосується річок, міського, німецького, циганського озер. У селі Вовчинець також”.
Однак варто розуміти, що є заборона ловити конкретні види риби:
У лютому місяці в області починається період нересту щуки. В той період і до 1 квітня їх ловити не можна. Найпізніше закриває свій нерест форель. Це друга половина вересня – початок жовтня. Вона також в цей період під забороною. Однак навіть в забороні є вийнятки.
“Нерестова заборона передбачає ті самі норми вилову (3 кілограми + трофей), що і в післянерестовий період. Обмеження є на кількість крючків. Їх тепер можна використовувати 2. І обмеження в тих місцях, де не можна робити. Тобто нерестова заборона забороняє ловити рибу, але як виняток є місця, де можна здійснювати лов риби”, – коментує Любомир Стрембіцький.
Чоловік говорить, що основне порушення в нашій області полягає у вилову червонокнижних риб. Рибалки не знають, яку рибу ловити не можна. Нещодавно інспектори затримали одного порушника:
“Людина зловила 16 червонокнижних видів загальною вагою 180 грам. 1 рибина з цього вилову оцінюється в 10 1000 особин в збитках державі. За цей вилов рибалка сплатив 132 890 грн в державний бюджет”.
Любомир Стрембіцький каже, що ще існують мінімальні розміри риби, менше яких особину необхідно повернути до водойми. До прикладу, короп для вилову має бути більшим за 25 сантиметрів. Менша рибина, за словами фахівця, ніякої поживи для людини не принесе.
“Був у нас такий випадок – згадує фахівець, – одного разу ми спіймали священника з села Побережжя. Це була ніч з 31 серпня на 1 вересня 2015 року. Ми тоді його піймали нижче Нижнівського мосту. Він якраз тоді ловив рибу на електровудку за допомогою електроструму. Він сплатив повну суму відшкодування державі. Це тоді було 93 000 грн. Зараз би це була сума близько 1 мільйона гривень”.
Якраз під час нашої розмови Любомир займався вилученням браконьєрської сітки. Чоловік поділився з Інформатором своїми “знахідками”, які ви можете побачити нижче у матеріалі:
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="675" width="1200" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
А найцікавіше ви побачите в нашому Telegram-каналі за посиланням.
Також начальник управління розповів про ще одного “браконьєра”:
“В кінці 90-х років в наших краях почав селитися баклан великий. Наразі їх більше 5000 особин. Кожна птаха з’їдає близько 3 кілограмів риби в день. Навіть промислове рибальство не може позмагатися з цим птахом у кількості виловленої риби. Це досить пристосована птаха для пірнання у воду. Полює на глибині до 7 метрів. “Прострілює” практично весь Дністер“.
Але чоловік ділиться, що наразі важко знайти не просто браконьєрів, а звичайних рибалок:
“Молоді люди вже менше цим займаються. І взагалі їх рибалка перестала цікавити. Зараз знайти людину, яка в 18 років буде бігати берегом з сіткою є рідкістю. З одної сторони це добре, однак з іншої – не дуже. Зараз я проходжу місця, де раніше ми ловили браконьєрів, то всі ці стежки позаростали кропивою і верболозом. Ти розумієш, що щось таки змінюється”.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com