Музична школа, хімчистка, поема Франка. Історія будинку на Січових Стрільців

Цей будинок ви точно бачили в центрі Івано-Франківська, розташований він на перетині вулиць Чорновола – Січових Стрільців. Колись тут Іван Франко читав поему “Мойсей”, а що ще приховує будівля?

Розповідає Інформатор.

Будинок звели у 1880 році. Садибні ділянки під будівництво придбав Вітзінгер. У 1915 році споруда була пошкоджена снарядами. Стіни в кількох місцях мали пробоїни до метра, пише історик Михайло Головатий.

Споруда цегляна, одноповерхова. Стиль – еклектичний, з використанням східних мотивів, тому містяни називали його “Бомбей”.

Будівлю постійно здавали під різні заклади і громадські організації. До 1890 року головний будинок винаймала міська пошта. Флігель у дворі в 1889 займали пральня і “Заклад гарної чистки”. Припускають, що це перша хімчистка в історії міста. у 1895-99 рр. приміщення використовувало військове казино, у 1902-04 рр. кілька кімнат займало робітниче товариство “Гвязда” (“Зірка”), з 1902 до 1909 основну частину будинку орендував ресторан “Рояль”.

Навесні 1904 кілька кімнат тут придбав український “Звʼязковий бан”, де розмістився разом з товариством “Руська бесіда” (від 1929 року “Українська бесіда”). У 1902-07 роках тут працювала музична школа товариства “Боян” під керівництвом композитора Дениса Січинського. В 1902 в будинку виступала письменниця Малицька, а в 1911 – Іван Франко читав свою поему “Мойсей”. У 1906-08 роках частина класів і кабінет першого директора, відомого галицького педагога Миколи Сабата вимушено перебували в цьому будинку.

Навесні 1919 знаний режисер Стадник організував театральну трупу і проводив у залі “Бесіди” репетиції. Потім, за совітів, тут розмістились “Народна торгівля”, філія “Масло-союзу”, а в допоміжних приміщеннях – “Союзна друкарня”, де була надрукована перша на українських землях енциклопедія . У 1935 в приміщення повернулись “Українська бесіда” та філія “Просвіти” і перебували тут до їх закриття в 1939. В міжвоєнний час у будинку бували і працювали Л. Бачинський, В. Янович, Ю. Олесницький.

Після війни головну споруду використовував ресторан “Карпати”, у дворі була фабрика газованої води. У червні 1987 року на фасаді встановили меморіальну дошку з барельєфом Івана Франка та памʼятним написом. У 2002 році встановили дошку на честь “Руської бесіди”. Інформація на дошці не зовсім точна, оскільки Окуневський є засновником не “Руської бесіди” (вона створена 1861 у Львові Ю. Лаврівським), а лише станиславівської філії у 1884 році.

За Михайлом Головатим, книга “Пам’ятки історії та культури Івано-Франківська. Книга ІІ”.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87