Прихистила 70 котів й будує для них будиночок: історія жінки з Прикарпаття

Українці дуже люблять тваринок. Вони готові заради них лізти у вогонь, розрізати залізні труби, пірнати на глибину, аби відв’язати повідок тваринки. А дехто з них може прихистити в своїй оселі понад 70 котиків й піклуватися про них.

Інформатор Калуш познайомився з жінкою, яка проживає неподалік Калуша і робить добру справу.

Прикарпатку звати Світлана Татаркіна. Вона багато років мешкала в квартирі в Калуші. Тоді мала трьох котів. За 10 років пореїхала в село й почала жити в хаті, яку успадкувала від батьків. За її словами, цей будинок для неї з чоловіком мав бути дачею, однак став основним помешканням. Будинок дерев’яний, щось відремонтоване, щось ні — зараз таке питання не стоїть на порядку денному зовсім, адже вся пенсія жінки та заробіток її чоловіка фактично ідуть на котів. Подружжя має аж 70 пухнастиків, 2 собаки, 70 курей та сімейство їжаків.

Світлана має різних котиків. Є як породисті коти, так і прості. Когось зрадили люди, когось скалічили…

“Кількість котів поступово збільшувалася. Знайшла у лісі чи підкинув хтось із села, поїхала на закупи у місто… Мені щемить, коли я бачу голодну, перелякану тварину десь. Тому і почала забирати додому. З появою соцмереж географія лише розширилася, бо часом як побачу оголошення про якусь кішечку, то вже і спати не можу, думаю як врятувати”, — ділиться жінка.

На підвіконнику першої кімнати в будинку дрімають дев’ять котів. Біля іншого вікна лежать ще шестеро. На кріслі при вході — двоє. Посеред кімнати на столі, поміж кімнатними рослинами відпочивають ще троє. Одного з них звати Мурзик. Він сонно потягується. Світлана каже. що котик народився у Чорткові. Тинявся на автостанції того міста й тікав від собак:

“Небайдужа дівчинка сфотографувала і виставила пост зі словами “шансів, що його хтось візьме, — нуль”. Досі пам’ятаю як серце стислося, коли я це прочитала… Зателефонувала. І мені та дівчина його привезла. Я їй дуже вдячна”.

Тепер цей котик живе в будинку рік й ніхто його не кривдить. Пані Світлана зве його красунчиком, хоч вын не э найгарнішим серед всіх тваринок.

А красивих котиків у жінки чимало. Є породисті, коротко- і довгошерсті, найрізноманітніших розмірів та окрасу. Сушка, Шпріцик, Ася, Міка, Люся, Сніжка… Для жінки кожен котик, наче власна дитина. Вона знає кожного на ім’я.

“А оцей — сліпий. Неподалік моєї хати — старий закинутий млин. І там жила кішка дика, яку я підгодовувала. Близько трьох місяців тому заходжу — а там у напівтемряві котик якось дивно так метається. І бачу, що зараз у прірву з водою впаде. В останню мить вхопила. Лише вдома зрозуміла, що він сліпий. Зробила йому окрему лежанку у ванній кімнаті. Назвала Тайсиком. То мій любимчик — дуже розумний”.

“А оцю з Харкова я поїздом передали. Породиста теж”.

Чимало котиків пережили різні страхи. Одну тваринку Світлана забрала у ромів. Жінка розповідає, що кота триммали на повідку, а на ніч запихали в рюкзак із камінням і опускали у підвал. Пухнастик сильно страждав і його забирала поліція.

Є тваринки і з фронту. Частина з них опинилася на вулиці після смерті власника. Когось витягли –під капоту автівки. Деяких котиків підібрали на вулиці.

“Влітку вони бродять полями, а на осінь починають до людей іти”, — пояснює Світлана.

Цю тваринку ледь спіймали у Львові. Його господарі покинули котика й виїхали закордон у лютому. Пухнастику вдалося вижити, однак він перестав довіряти людям.

“Три місяці у мене попід диван ховався, а зараз на окремому підвіконнику поза коробками, щоб ніхто його й не бачив”.

Щодо годування, то тваринки споживають каші, які господиня щоденно варить. В них додає легені та печінку. Не вечерю в раціоні котиків різні супчики, а впродовж дня — сухі корми та котячі паштети. Також котики харчуються яйцями та споживають молоко. За словами Світлани, як нема що дати їсти, то господиня варить лоток яєць в каструлі й коти їдять.

Подружжя витрачає всі заощадження на утримування тваринок, також отримують допомогу від калуського “Дому Сірка”. За потреби котики бувають у ветеринара, а найбільше болю їм приносить смерть пухнастика. якого не вдалося врятувати.

Однак Світлана з чоловіком мають мрію. Подружжя хоче переселити тваринок в окремий будиночок, яке за власні кошти два роки тому почали будувати. Вже звели стіни, дах, встановили вікна й двері. Також в майбутню оселю купили буржуйку. аби приміщення обігрівалося.

“Нагорі мало бути невелике приміщення як карантинна. Передбачили окремі входи і все необхідне. Але зараз коштів бракує, щоб усе це завершити. У людей просити не хочемо. Війна — не до цього зараз. Але я поки жити буду, доти рятуватиму котів. І вірю, що дочекаюся завершення будиночка для них”.

Тепер мета, яку ставлять перед собою пара – утепплення будиночку. Їм необхідні матеріали для цього. А серед собак шансів вижити у тваринок мінімальні.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87