Воював в АТО, ООС і загинув у небі над Донеччиною: історія героя з Франківська

У небі на Донеччиною 8 березня 2024 року загинув пілот-винищувач, підполковник Повітряних Сил ЗСУ Андрій Ткаченко.

Повідомляє Інформатор.

Майбутній пілот народився 10 грудня 1990 року. В юності, з 12 років боєць належав до Пласту. А вже у 2008 році став курсантом Національного Харківського університету повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Ще з часів Пласту Андрій пишався своєю приналежністю до юнацького куреня ч. 61, який названий ім’ям засновника Пласту д-ра О. Тисовського. Уже в юнацькому віці Андрій обирав табори із летунською та військовою спеціалізаціями (йдеться про відомі всеукраїнські пластові табори “Чота крилатих” і “Легіон”).

Наставник Андрій у Пласті Юлій Леськів тепло згадує про вихованця:

“Загинув мій вихованець з Пласту, в якого мав честь бути виховником у гуртку і зв’язковим у курені. Два головні акценти – лідерство і навики практичного пластування – у друга Андрія були дуже добре виражені. У гуртку він, безумовно, був лідером. У курені – одним із них, тому постійно був у складі проводу. Він приваблював небагатослівністю. Андрій не був надміру балакучим. Він був добрим прикладом для хлопців в усьому, на практиці зокрема: в пластовій поставі, під час практичних занять, а гарна пластова товариськість в гуртку як найменшій групі пластунів – це значною мірою була його заслуга”. 

Леськів розповів, що восени 2002 року, коли формувався новий юнацький гурток, 12-річні юнаки міркували, яку обрати назву. Звісно ж, не без вирішальної думки Андрія Ткаченка обрали назву “Орлани”.

“Знаємо, що орлана-білохвостого ще називають «орел-сіруватень» – це волелюбний сильний птах родини Яструбових. Юнаки намагаються плекати риси символу свого гуртка. Так було і з лідером цього товариського середовища. З того часу минуло неповних 22 роки… 8 березня 2024 року 33-річний підполковник Андрій Ткаченко сідав за кермо свого сірого-білого грізного бойового птаха. Зі своїм найближчим бойовим другом, з цим своїм «Орланом» із бортовим номером «безкінечність», він злетів у небо в свій останній політ, який став польотом у Вічність”, – написав Юрій. 

Останній, фатальний, виліт героя був 8 березня 2024 року. Поховали воїна в Івано-Франківську, де він мешкав із сім’єю. Посмертно військовому присвоїли звання підполковника Повітряних Сил ЗСУ.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87