Поліетнічність як зразок співжиття кількох етносів у Луцьку відома принаймні від часів великого князя литовського Вітовта Кейстутовича.
Розповідає Інформатор покликаючись на сайт новин Волині «Конкурент»
Однією із народностей, які мешкали тут, були караїми. Караїмська легендарно-переказувальна традиція свідчила про появу цієї громади в місті ще у ХІV столітті. Вітовт, воюючи з татарами, привіз із кримських міст близько 400 сімей караїмів. Спочатку поселив їх у Троках (нині – містечко Тракай неподалік від Вільнюса). Після повторного походу караїмські колонії з’явилися в Луцьку та Галичі.
Караїми мешкали окремою громадою, яку очолював газзан. Їхній храм – кенаса – ще до підпалу 1972 року розташовувався на березі Стиру, через дорогу від єврейської синагоги. Кенаса була осередком релігійного, суспільного і культурного життя луцьких караїмів.
Який вигляд мав храм ззовні, а також яким був його інтер’єр, фрагментарно дозволяють з’ясувати світлини початку ХХ століття та міжвоєнного періоду.