Хрещення Київської Русі: історія та дата святкування, спроби москви змінити історію свята

Сьогодні, в Україні відзначають 1036-річчя хрещення Київської Русі. Цього року за новим церковним календарем свято відзначають 15 липня. Свято було встановлено 2008 року за указом Віктора Ющенка.

Інформатор зібрав історичні факти про важливі етапи християнізації нашої країни й офіційного прийняття християнства як державної релігії.

Хрещення Київської Русі — дата свята

День хрещення Русі за старим (юліанським стилем) святкували 28 липня. За новим церковним календарем торжество настає 15 липня. Свято було встановлено 2008 року за указом Віктора Ющенка. Дата самої події невідома, і навіть точний рік історики поки не встановили. За найпопулярнішою версією Русь хрестили в 988 році, але є й інші теорії.

Як хрестили Київську Русь

Хрещення України мало багато етапів. Історія проникнення християнства на наші землі тривала понад 900 років, починаючи від першої звістки про апостола Андрія. Були також згадки про скіфську єпископію, про інші церкви, які фіксували в історичних хроніках на наших територіях. Знаємо і про те, що патріарх Фотій хрестив русів у 860-ті роки, за правління князя Аскольда. Зрештою, княгиня Ольга, яку в православній церкві шанують як рівноапостольну, теж прийняла персональне хрещення.

А вже хрещення Володимира Великого — це не просто персональне хрещення князя чи певних прошарків населення нашої середньовічної української держави Русь. Це була реформа Володимира Великого, що мала б об’єднати на конфесійному полі всі землі Русі.

Історик, офіцер Збройних Сил України, науковий співробітник сектору генеалогічних та геральдичних досліджень відділу спеціальних галузей історичної науки та електронних інформаційних ресурсів Інституту історії України НАН України кандидат історичних наук Олександр Алфьоров зазначив: Володимир, на відміну від своєї бабки Ольги, обрав за центр християнської віри Константинополь, Візантію. Пізніше це призвело до того, що після розколу Вселенської церкви українська церква стала православною. Натомість наші західні сусіди — католики.

Однак міг бути й геть інший сценарій, і навіть не один. Наприклад, Володимир міг обрати мусульманство як одну з провідних тогочасних релігій. Тоді очевидно, що говорити про Європу, якою ми її сьогодні знаємо, взагалі б не довелось. Кордону, який зараз природно проходить морем, не існувало б. Також ми, вірогідно, могли обрати юдаїзм, бо поруч був сусід із цією вірою — Хозарський каганат. Але Володимирові було все ж таки вигідно скерувати вектор саме на Візантію, адже Русь була більше зацікавленою у торгівлі по Дніпру через Чорне море.

З прийняттям християнства у Володимира відразу виникає потреба забезпечити рукописними книгами всі центральні міста, де будуть церкви. Тому з’являється неймовірна кількість центрів для переписування, а отже, й офіційних шкіл, бібліотек — інтелектуальних хабів, так би мовити.

Християнська церква надає нам не тільки релігійний контекст: ми стаємо частиною Європи, яка теж поступово приймає християнство. Тож наприкінці Х століття ми для інших європейських монархів уже не варварська держава (якими нещодавно були й самі європейські монархії), а їхні «брати у Христі». Цей процес можна порівняти зі створенням Євросоюзу.

Християнство також привело до того, що та велика кількість племен, які були розрізнені (наприклад, ще за часів Святослава), отримала єдину сакральну складову. Тепер династія — не просто влада сильних, а влада від Бога. Це починає їх об’єднувати в єдиному ідеологічному полі та значною мірою впливає на те, що сьогодні Україна — найбільша країна в Європі.

Тиск москви на святкування

День Хрещення України-Русі як державне свято почали відзначати від 2008 року за указом президента Віктора Ющенка.

У Росії ж таке свято з’явилося після запровадження в Україні – у 2010-му.

Відтоді сучасна Росія щороку гучно святкує Хрещення Русі і навіть звела пам’ятник Володимирові Великому біля самого Кремля.

А у 2013 році, за президентства Віктора Януковича, на святкування 1025-ї річниці Хрещення приїхали президенти Росії, Молдови і Сербії, а очолив богослужіння Московський патріарх кирило.

Він дякував путіну за організацію святкування і закликав молитися за «Святу Русь».

До речі, російські керівники у своїх виступах систематично називають Русь як завгодно, але не «Київською», як було заведено попередніми роками.

У 2021 році було зафіксовано найбільшу кількість паломників завезених з москви, під час ходи московського патріархату майже на весь день були перекриті вулиці: