Івано-Франківськ До сайту

“Радянська влада знищила їх більше, ніж нацисти”: історія єврейських кладовищ на Прикарпатті

"Радянська влада знищила їх більше, ніж нацисти": історія єврейських кладовищ на Прикарпатті

Нещодавно Інформатор побував на освітньому семінарі Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ. Ключовою темою було їх відновлення на Прикарпатті. Короткий виклад та історію читайте у матеріалі.

Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ 

В місті Івано-Франківськ 23-24 вересня 2024 р. відбувся освітній семінар “Простір спадщини: єврейський цвинтар і міська історія” ESJF Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ.

ESJF організував семінар за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини у співпраці з Міждисциплінарною сертифікатною програмою з юдаїки.

Учасники семінару

Своє привітання учасникам семінару надіслали тимчасовий повірений у справах Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні д-р.Тім Пранґе та Головний виконавчий директор Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ Філіп Кармель.

Привітання від головного виконавчого директора Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ Філіпа Кармеля

За словами головного рабина Західної України Моше Лейб Колесника, в Івано-Франківській області є 54 єврейські кладовища, частина з яких залишається в неналежному стані.

“Саме до кладовищ, які перебувають у незадовільному стані треба приділяти неабияку увагу, адже вони мають бути в історії України”, – каже головний рабин.

Рав Моше Лейб Колесник розповів, що перше єврейське кладовище в Івано-Франківську було навпроти нинішнього кінотеатру “Космос”. Його знищила радянська влада у 1960-61 роках.

Головний рабин Західної України Моше Лейб Колесник

Нове єврейське кладовище звели вже після Першої світової війни в 1926 році. Станом на зараз там збереглося понад 60% мацев (ред. єврейських надгробків).

Відомо, що єдиний єврейський цвинтар, який зберігся, був у Тисмениці та Лисці (орієнтовно у 1670 році). Спочатку всі поховання відбувалися саме там. У часи Другої світової війни він частково зазнав руйнувань, проте вистояв.

У 1967 році, коли Радянський союз розірвав відносини з Ізраїлем, було закрито практично всі єврейські кладовища. Відтоді почалися руйнування надгробків.

Єврейські сувої (Тора)

Як розповіла директорка освітніх програм благодійного фонду ESJF Олександра Фішель під час семінару, вісім єврейських кладовищ повністю зруйновані та забудовані, сім – знищенні, але не забудовані. Також 21 єврейський цвинтар області – обгороджений та збережений. Ще 17 вціліли, але не мають парканів. Загалом, за її словами, 40% єврейських кладовищ пербувають в довільному стані.

“Є легенда, що під час Другої світової війни німці руйнували єврейські кладовища. І справді, у деяких містах та місцях була така практика, проте більшість цвинтарів були зруйновані та забудовані в 60ті роки XX століття. Переважно, це радянська влада знищувала кладовища. 90% цвинтарів зруйнували під час радянського панування”, – каже Олександра Фішель.

Олександра Фішель

Діяльність ESJF охоплює багато сфер пам’яткоохоронної діяльності, відтак фонд зміг встановити 329 огорож навколо місць єврейських поховань у десятьох країнах Європи. В Україні встановили 189 парканів.

Облагороджене єврейське кладовище у Городенці. Автор фото: Софія Сіренко

23 вересня, у перший день семінару в Івано-Франківську, для учасників проводили: лекційну сесію, де обговорювали проблеми збереження єврейської спадщини, майстер-клас з епіграфіки (правил читання та розуміння єпітафій на надгробках – ред.) та екскурсію містом, яка показала трагічну історію єврейської громади Івано-Франківська.

Збережені єврейські мацеви (пам’ятники) у Городенці. Авторка фото: Софія Сіренко

На другий день, 24 вересня, відвідали єврейський цвинтар та познайомилися з єврейською історією невеличкого містечка Городенка, що на Івано-Франківщині. До Другої світової війни на історичному Покутті проживала велика єврейська громада. На жаль, сьогодні від неї залишились лиш згадки.

Збережені єврейські мацеви (пам’ятники) у Городенці. Авторка фото: Софія Сіренко

Організатори неспроста обрали Івано-Франківську область для проведення заходу — саме тут знаходяться старовинні єврейські кладовищі, які добре збереглися.

“На Івано-Франківщині дуже цікаві кладовища. Бо тут євреї проживали вже в XVII столітті. Цей регіон цікавий з погляду вивчення історії хасидизму. Тут досить добре все збереглося, на відміну від, наприклад, Східної України. Я думаю, що це – не в останню чергу тому, що ці території були приєднані до Радянського Союзу тільки в 1939 році”, – розповідає Олександра Фішель.

Збережені єврейські мацеви (пам’ятники) у Городенці. Авторка фото: Софія Сіренко

Загалом до семінару долучилися 55 людей з Києва, Харкова, Одеси, Кам’янця-Подільського, Львова та області, Івано-Франківська, Тернополя, Миколаєва, Чернігова, Збаража, Надвірної та Городенки.

“Після Другої світової війни в маленьких містечках, де проживало єврейське населення, зараз майже немає євреїв, і це пов’язано з різними факторами, не тільки з Другою світовою війною, а ще й з міграцією.
Чому важливо зберігати цю культуру? Адже, якщо ти народився та живеш в якомусь місті, то в ньому немає чужої культури й чужої спадщини. Все, що є навкруги, – це твоя батьківщина. І єврейська громада, від якої зараз залишилися тільки надгробки на старому кладовищі або збереглися деякі архітектурні пам’ятки, все одно частина історії твого міста, і зберігаючи все це, ти зберігаєш свою власну історію”, – пояснює Олександра Фішель.

Збережені єврейські мацеви (пам’ятники) у Городенці. Авторка фото: Софія Сіренко

До семінару також долучилася генеральна директорка Національного музею Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського у Коломиї Ярослава Ткачук.

Мистецтвознавиця каже, що разом зі своїми колегами та етнографинею з Польщі, Галіцією Возняк, досліджують єврейські кладовища в контексті певного проєкту.

Ярослава Ткачук

Працювали на єврейських кладовищах на Прикарпатті, зокрема в Микуличині, Делятині, Печеніжині, Яблунові та Косові.

“Більшість єврейських цвинтарів і досі залишаються в занедбаному стані, але я не можу похвалитися тим, що християнські кладовища зараз дуже облагороджені, доглянуті – особливо старі, які могли б вважатися історичними пам’ятками і частиною культурної спадщини України. Це все говорить про незрілість нашого суспільства, яка проявляється також у відношенні до старих цвинтарів”, – акцентує Ярослава Ткачук.

Жінка додає, що такі семінари дають можливість пізнавати, вивчати культуру народів і громад, які проживали поруч з нами багато століть.

Культурні та історичні надбання єврейської громади

Адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки Олена Заславська додала:

“Ми запросили на семінар студентів Сертифікатної програми з юдаїки, для більшості з яких це перша польова практика з часів ковіду. Наших студентів тут приблизно третина. Також нами були запрошені краєзнавці, фахівці з єврейської історії – люди, які фахово опікуються вивченням єврейської тематики вже не перший рік. Вони досліджували кладовища самостійно, їздили в експедиції, мають відповідні публікації. Саме вони приймають естафету збереження та вивчення єврейської спадщини”.

Адміністративна директорка Міжнародної міждисциплінарної сертифікатної програми з юдаїки Олена Заславська

Керівниця відділу історичних досліджень ESJF Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ — Катерина Малахова на семінарі зазначила, що в нинішніх умовах вкрай важливо фізично зберігати культурний та історичний спадок України, який сформувався завдяки тим, хто мешкав на теренах України, тих хто творив українську історію.

“Українська культура, українська історія – це історія всіх тих, хто мешкав на теренах України, хто складав собою, творив українську історію. Якщо ми згадаємо скільки євреїв було на території України до війни, ми зрозуміємо, що без єврейської історії власне українську історію збагнути дуже складно – це інтегральна частина України”, – каже Катерина Малахова.

Керівниця відділу історичних досліджень ESJF Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ Катерина Малахова

Крім цього керівниця відділу історичних досліджень ESJF Європейської ініціативи зі збереження єврейських кладовищ наголосила, що оскільки Україна намагається заново відбудувати власне розуміння української історії, ідентичності й розпочати новий етап дослідження нашого спадку, важливо вивчати заново той історичний спадок, який не зберігається у музеях, а той що стоїть в тих містечках, як то синагоги і цвинтарі.

Лекція про культурні надбання єврейської громади

ESJF – це організація, що працює в Центральній та Східній Європі, заснована у 2015 році. На сьогодні ESJF наніс на карту і дослідив близько 4 000 кладовищ у восьми країнах, включаючи Україну. На сайті розміщена база даних досліджених місць у цих країнах з фотографіями, картами і описами, це робить інформацію про єврейські кладовища в Європі публічною і доступною для всіх.

Партнер заходу – Міжнародна міждисциплінарна Сертифікатна програма з юдаїки інкорпорована в структуру Інституту сходознавства ім. Агатангела Кримського НАН України.  Сертифікатна Програма являє собою дворічну академічну освітню програму з вивчення єврейської історії і культури євреїв Східної Європи, в першу чергу – України.

Читайте також: Історія цілого народу за дверима непримітного музею: як жили караїми в Галичі

Христина П’ятнюк 

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87