Місто, де співають птахи? Як зберегти зелені зони та біорізноманіття Івано-Франківська

Івано-Франківськ має унікальне природне розташування, що сприяє багатству місцевої орнітофауни. Проте хаотична забудова та надмірна “чистка” зелених зон ставлять під загрозу існування міських екосистем. Чому варто переглянути підходи до благоустрою, які дерева та кущі допоможуть зберегти біорізноманіття, і які уроки можна взяти з європейського досвіду — розбираємося у матеріалі разом з орнітологинею. 

Інформатор Івано-Франківськ публікує допис орнітологині та біологині Наталії Пріяткіної

Трошки про наболіле. Тексту буде багато, але думаю, що про взаємодію птахів і рослинності у містах треба писати цілі монографії з урахуванням певного переліку аспектів. Кого цікавить вивчення таких взаємодій і аспектів з цим пов’язаних – доповнюйте. Розумію, що читати довго усі не люблять, але сподіваюсь, що розумним людям мій погляд на стосунки птахів і людей у місті буде цікавим і відкриє багато цікавих фактів.

Птахи і рослинність у місті – взаємодія…
Що ми знаємо про взаємодію птахів і рослинності у місті?

Найперше – про яких птахів почнемо говорити і про яку взаємодію? Бо хочеться одразу і про все…Що для нас головне у місті? – комфорт, освітлення, наявність тепла, їжі, транспорт. Це найголовніші потреби, про які ми думаємо постійно і прагнемо їх забезпечити для себе, своєї сім’ї і дітей у першу чергу. Потім ми починаємо продумувати місця відпочинку, прогулянок і поїздок на природу. І от тут ми стикаємося з дуже цікавим феноменом – сучасні міста забудовуються хаотично на місці зелених зон, одноповерхової забудови, старих урочищ, що поросли чагарниками. Міста позбуваються шаленими темпами місць де створилися сталі екосистеми живих організмів і де радикальні зміни у структурі таких екосистем призводять до їхньої повної руйнації.

Пояснити це хочу на прикладі взаємодії птахів у сучасному місті, зокрема Івано-Франківську.

Наше місто унікальне, оскільки знаходиться у міжріччі, а це означає, що наша орнітофауна багата видами, яких у класичному місті не зустрінеш, наприклад можна у парку ім. Тараса Шевченка побачити рибалочку блакитного, крячків річкових, мартинів звичайних, восени та зимою іноді рідкісних качок – попелюха, свища, чирянку малу та велику тощо. Але це птахи, що не гніздяться у місті і, відповідно, не залежні від того, що відбувається з водоймами та зеленими насадженнями у місті. Але у нас проживає дуже багато наших місцевих видів птахів, які надзвичайно залежать від наявності «правильної» рослинності.

Хочу акцентувати увагу – «правильної»!!! Що це означає?

Ми не бачимо горобців, бо їм потрібні чагарники, зарості. Вони більшу частину свого життя живляться саме рослинною їжею і комахами на рослинах! Ми, ще трохи і не побачимо у місті синиць, бо вони будують гнізда у дуплах, щілинах старих дерев – що листяних, що хвойних. Ми вже не чуємо солов’я у нашому парку та по околицях, бо немає кущів з нижніми гілками – їх вирізали, бо це «неестетично і сміття там чіпляється, і люди гадять…». З кожним роком зрізаних старих дерев, почищених кущів, або вирізаних повністю у місті стає більше, бо треба все забудувати і створити гарні комфортні умови для паркування машин наших містян.
А от тепер безпосередньо про взаємодію. Птахи у місті – це показник здорових зелених насаджень у цьому місті. Якщо у місті багато горобиних протягом гніздового періоду – синиць, горобців, вівчариків, зябликів, кропив’янок, горихвісток тощо – таке місто однозначно багате рослинністю і є велика кількість здорових зелених зон. Усе просто – різні види птахів, коли вигодовують своїх пташенят, знищують велику кількість гусені, а виводків з пташенятами може бути 1-2 за сезон. Окрім гусені активно поїдаються яйця, личинки та молоді комахи-шкідники іншими видами птахів – дроздами, дятлами, шпаками тощо. А усі зі школи знають, що якщо немає шкідників, то дерева та кущова рослинність є здоровою і довше живе. А там, де є дерева, там є вода, очищення повітря від СО2 і важких металів, що відфільтровується листовою масою рослинності, укріплення грунту і велика кількість інших організмів як от – білки, комахи, кажани, сови, миші та інші.

Ми дбаємо про свій комфорт, забуваючи, що захопили території у природи і навмисне виселили організми з їх природних осередків проживання, ніяк не компенсувавши таке захоплення. Натомість ми у місті ще й активно знищуємо останні осередки, де птахи зокрема можуть гніздуватися.

Усі з уроків біології пам’ятають, що птахи гніздяться на деревах або в очереті на водоймах. Але існує багато птахів, які гніздяться у траві – високій траві. Наприклад Вівчарик-ковалик, невеличкий птах, що робить гніздо на землі у вигляді великої кулі у густій траві, і пісню якого Ви постійно чуєте навесні – Тінь-тянь, тінь-тянь. Але у парку ця пташка не гніздиться більше і на обійстях між будинками теж. Чому? – відповідь очевидна – а траву усю зрізали під корінь – «привели до ладу» згідно приписів… А ще у високій траві у межах міста може гніздуватися вівсянка звичайна, горобець польовий, жайворонок польовий, плиска біла…
Тепер про кущі. Для птахів кущ, оброслий високою травою – це дім, сховок, захист і їдальня одночасно. Але кущ має складатися не з 2-4 гілочок, майстерно підрізаних та обскубаних, а він має мати вигляд осередка, де можна заховатися і збудувати гніздо та вивести безпечно нащадків. Наприклад, усі види кропив’янок гніздяться у таких кущах, дрозди, зяблики, мухоловки, солов’ї та ще з десяток видів. Та от з кущами у Франківську дуже все погано – через бажання створити красивий вилизаний антураж «європейського» міста, у нас занадто зрізають кущі, або якщо їх залишають, то це 2-3 гілки, де розгалуження гілочок відбувається мінімум на 50-100 см від землі. Але саме ця висота є комфортною для будівництва гнізда, якщо кущ ще й оброслий травою.
Ще один аспект. Дослідження італійських науковців 2024 року свідчить про те, що місцеві птахи, а саме синиці збирають здобич для годівлі пташенят з кущів та листяних дерев аборигенних видів, минаючи інвазивні види, що активно висаджують останнім часом. І от власне ця проблема для нашого міста на даний момент є надзвичайно актуальною.

Усім подобаються сакури, тюльпанові дерева, декоративні сливи, які так красиво квітнуть нетривалий час навесні – АЛЕ…. Ці дерева не плодоносять!!! від слова зовсім!!! і якраз і є цими інвазивними видами. Красиво цвітуть? – так, але вони не приваблюють наші місцеві види птахів, бо не забезпечують їм кормової бази.

А хіба наші сортові вишні, черешні, яблуні та груші цвітуть гірше? – НІ!, і вони ще й плодоносять. А ще приємно ходити по мікрорайонах, де містяни самостійно насадили такі сади під своїми багатоквартирними багатоповерховими будинками – наприклад на Каскаді у районі 25 школи, на Пасічній – районі 24 школи.

Що рекомендують орнітологи та дослідники екосистем міста – висаджувати саме аборигенні види рослин, зокрема серед кущів це можуть бути калина, горобина, глід, барбарис, смородина, шипшина, терен, спірея, бересклет дикий, бузина, дикий виноград на огорожах. Ці чагарники можна гарно обігрувати у ландшафтному дизайні, вони, як і усі кущі, піддаються обрізці. Кущі можна формувати не знищуючи нижній приріст з гілок, і, дозволяючи птахам там створювати гнізда.

І про наболіле – згідно останніх заяв нашого мера зараз відбувається активне залучення грантових коштів на створення зелених зон біля наших міських озер і у скверах. Вже активно розчищуються зарості глоду, терену, бересклету та бузини навколо міського озера біля парку ім. Т.Шевченка. У мене питання – для чого???? Кому заважають ці кущі, які ростуть за дамбою і створюють бар’єр для вітру на самому озері, а ще є достатньо великою гніздовою ділянкою для величезної кількості птахів. Чому містяни так люблять гуляти навколо озера ?– бо там і красиво, і все виглядає, як у дикій природі на окремих ділянках – птахи співають, комахи є, все цвіте навесні. Спочатку зрубали і скалічили тополі – колонія граків перебралась у парк. Потім порубали ті дерева, які насадили безпосередньо на дамбі – розумію, неможна – дамба. Але за дамбою? Та коріння цих кущів і дерев навпаки укріплює і підтримує дамбу знизу. А те, що там зараз робиться – ця чистка!!!… – це повноцінне знищення деревної рослинності, бо глобальне підрізання усього молодого приросту не сприяє омолодженню куща – це Вам будь-який садовод скаже.

І найголовніше чого боюсь – це що глобально почистять місцевість та острів на Німецькому озері – відповідно, там перестане гніздуватись більшість водно-болотяних птахів, що є родзинкою озера – квак, лиска, бугайчик, мала пірнікоза, крячок білощокий і озеро так рекультивують, що про реабілітаційно-рекреаційну зону можна буде забути назавжди. У нас в місті є дуже цікаві з точки біорізноманітності місця, а ми можемо їх втрати через бажання бути подібними до центральних вулиць європейських міст.

Нам не треба бути подібними – МИ! НАШЕ МІСТО може бути унікальним тільки через те, що ми можемо і знаємо як урізноманітнювати та зберегти наші зелені зони, як ними опікуватись і що реально треба робити, щоб збільшувати території зелених насаджень не за рахунок тоненьких клеників, а завдяки незрізуванню та незнищенню цілих зелених зон заради красивої картинки і звітування про освоєння коштів.

У Франківську, до речі, є така зелена зона – це Вовчинецькі пагорби. І мені не хочеться, щоб туди прийшов бізнес – бо поки там все не урбанізовано – там дикі хащі і містяни опиняються у неймовірних диких екосистемах з фантастичним краєвидом на гори.

А в європейських містах зараз тренд на натуральність – вони лишають клумби, на які висаджують польові трави і квіти для приманювання комах і, відповідно, птахів. У полях залишають смуги засіяні польовими травами – виявилось, що зернові та бобові так краще родять. Не мають права взагалі рубати дерева будь-якого віку або зрубати гілку, допоки дерево не огляне арборист.

Не забирають з парків та зелених зон впалі старі дерева, якщо вони не перешкоджають проїзду транспорту, оскільки це домівка для великої кількості організмів – близько 270 видів. Навколо водойм завжди присутня буферна зона – це зона без втручання людини – огороджена і з підходом до води у чітко визначених місцях. Роблять усі можливі заходи, щоб мешканці та їх діти з європейських міст різних країн бачили живих птахів саме у себе вдома і вчилися їх розпізнавати не на картинці, а вживу.

Ми маємо усі можливості , щоб зберегти та створити оптимальні умови для біорізноманіття нашого міста. У нас багато робиться в місті працівниками Комунальне підприємство “Центр розвитку міста та рекреації”, але кожен з нас може долучитися до збереження тої біорізноманітності завдяки розумному благоустрою і будівництву. Кожен з нас може покращити становище біорізноманіття біля свого місця проживання і не важливо, чи це одноповерхова забудова, чи багатоквартирний і багатоповерховий будинок.

Читати також: Як міста формують нас, а ми — їх: добірка книг про архітектуру і урбаністику від Франківської активістки

Головне фото взято з архіву бьордвочерки та фотографині Людмили Поклад 

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87