Івано-Франківськ До сайту

На Білому Черемоші планують будівництво ГЕС: екологи попереджають про ризики для екосистеми

Тетяна Сарай

Білий Черемош

На річці Білий Черемош у селі Голошина, що Верховинського району, планують відновити будівництво гідроелектростанції, а також перекриття русла Черемошу в селі Розтоки, Косівського району. За словами екологів, такі дії несуть катастрофічні наслідки для водних екосистем.

Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Всесвітній фонд природи WWF-Україна.

Інформація про ці проєкти нещодавно з’явилася у відкритих джерелах — зокрема, її оприлюднила Українська природоохоронна група.

За даними WWF-Україна, реалізація таких проєктів може мати серйозні наслідки для водних екосистем, біорізноманіття та сталого туризму в регіоні.

Крім того, подібне будівництво суперечить міжнародним зобов’язанням України перед Європейським Союзом, зокрема принципу “не завдавати суттєвої шкоди” (DNSH), дотримання якого є однією з умов фінансової підтримки в межах програми Ukraine Facility.

“Більше того, якщо ці проєкти отримають “зелене світло”, це означатиме не просто знецінення багаторічної роботи WWF-Україна, а передусім — серйозну втрату для місцевих громад і всіх українців. Адже мова йде про знищення унікальних вільнотекучих річок Карпат — одного з останніх природних скарбів Європи, який є джерелом чистої води, біорізноманіття і розвитку сталого туризму усього регіону”, — зазначає керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

Річка Черемош, з водозбірним басейном площею 2650 км² та довжиною близько 80 км, є об’єктом наукових досліджень і природним осередком дикої природи. Завдяки віддаленості від населених пунктів багато її ділянок залишаються майже недоторканими, що робить Черемош важливою територією для збереження біорізноманіття.

У басейні річки мешкають рідкісні види тварин і рослин, які внесені до Червоної книги України, списку МСОП (IUCN) та Європейського червоного списку.

Черемош утворюється в результаті злиття двох гірських річок — Білого та Чорного Черемошу. Загальний перепад висот уздовж її течії становить приблизно 280 метрів. Річка протікає вздовж межі Івано-Франківської та Чернівецької областей і впадає в Прут поблизу села Неполоківці Кіцманського району.

Вона відіграє важливу роль у водопостачанні регіону та є популярною серед аматорських рибалок. Також Черемош є одним із головних маршрутів для рафтингу в Україні — завдяки численним порогам, звивинам і водовертям.

У верхів’ї Білого і Чорного Черемошу (в Чивчино-Гринявських горах) у 2010 році створено Національний природний парк «Верховинський» для збереження біорізноманіття та охорони природних комплексів.

Як будівництво ГЕС може загрожувати екосистемі басейну Черемошу?

Будь-яке втручання в екосистему може суттєво змінити природні процеси та негативно вплинути на біорізноманіття. Знищення природоохоронних територій також суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України.

Найбільш значуща екологічна загроза — зміна природного гідрологічного режиму річки, що безпосередньо впливає на місця нересту риб та умови їхнього існування.

Будівництво та експлуатація ГЕС можуть призвести до:

Як демонтаж гребель у басейні Черемошу відкрив шлях рибам для міграції та відновив біорізноманіття

З 2018 року Всесвітній фонд природи WWF-Україна системно працює над демонтажем кляуз та відновленням природної течії річок регіону. У 2020–2022 роках у межах міжнародного проєкту “Відкриті річки” та за підтримки фонду Open Rivers Programme було реалізовано масштабну ініціативу з демонтажу гідроспоруд у басейні Черемошу.

На території НПП “Верховинський” відновлено проточність понад 500 км річок і струмків.

У межах проєкту демонтовали шість гребель (кляуз), зокрема:

“Відновлення вільного потоку річок і струмків у басейнах Білого та Чорного Черемошу відродило важливі екологічні та гідроморфологічні процеси, створивши нові оселища для риб. Дослідження показали позитивні тренди в кількісному та якісному стані іхтіофауни після демонтажу гребель. Крім того, ці зміни позитивно вплинули на туристичну привабливість Карпат, адже чисті, вільнотекучі річки — це не лише екологічна цінність, а й унікальна візитівка регіону”, — йдеться у повідомленні.

Дізнатись більше про постмоніторинг гідробіологічних та гідроморфологічних досліджень після демонтажу споруд на річках басейну Черемошу.

Навіщо відновлювати вільну течію річок:

  1. Відновлення екосистем. Демонтаж гребель повертає річкам їхній природний стан, відновлюючи вільну течію та природну динаміку. Це створює сприятливі умови для життя риб, підтримує біорізноманіття, а також сприяє відновленню прибережних зон та річкових заплав, важливих для екосистем.
  2. Покращення міграції риб. Греблі часто стають нездоланною перепоною для міграції риб, таких як лосось, форель чи осетрові, що негативно впливає на їхні популяції. Видалення гребель відкриває доступ до важливих місць нересту і дозволяє мігруючим видам вільно переміщуватися річкою, що критично важливо для їхнього виживання.
  3. Відновлення природного транспорту та накопичення наносів. Греблі затримують великі обсяги наносів, що призводить до деградації річкових дельт і порушення прибережних екосистем. Їхній демонтаж відновлює природний транспорт наносів вниз за течією, сприяючи формуванню природних берегів і річкових долин, які відіграють ключову роль у стабільності екосистем.
  4. Мінімізація ризику аварій та затоплень. Старі або нефункціонуючі греблі можуть становити загрозу через ризик аварій чи проривів, які здатні спричинити значні збитки та створити небезпеку для людей. Їхній демонтаж дозволяє мінімізувати ризик руйнувань, захистити населення та майно, що розташоване вниз за течією, і зменшити ймовірність серйозних наслідків затоплень.
  5. Відновлення рекреаційного потенціалу. Греблі часто змінюють природний ландшафт і екосистеми річок, що негативно впливає на туризм і можливості для рекреації. Видалення гребель сприяє поверненню природних пейзажів і створенню нових зон для відпочинку, туризму та активного способу життя.
  6. Економічні вигоди. Демонтаж застарілих гребель забезпечує економічну вигоду, зокрема завдяки скороченню витрат на їхнє обслуговування та ремонт. Крім того, це відкриває нові перспективи, такі як розвиток екотуризму, відновлення рибальства та стимулювання економіки регіону за рахунок збереження природних ресурсів.

“Останні місяці — як в Україні, так і у світі — звучать дедалі гучніші заклики до збереження і відновлення річок та їхньої природної безперервності. Від обговорень у рамках Green Recovery Platform до реалізації Планів управління річковими басейнами (ПУРБ) —  ці та інші ініціативи говорять про одне: хаотичне і необмірковане втручання у водні екосистеми України має припинитися… Але водночас з цим з’являються плани нових втручань в екосистему басейну річки Черемош”, — підкреслює керівниця напряму “Вода” WWF-Україна Оксана Коноваленко.

Щоб захистити унікальну природу Черемошу, екологи пропонують надати статус заказника ключовим ділянкам Білого Черемоша та Черемошу в межах Верховинського та Косівського районів.

Ще у 2015 році було підготовлено наукове обґрунтування для створення заказника, яке підтверджує екологічну цінність цих територій.

Подальші рішення залежать від Івано-Франківської обласної адміністрації та місцевих громад.

Читати також: “Ідея проєкту — часткове розбрукування міста”: нові деталі та більше про концепцію зміни провулка біля Вірменської церкви у Франківську (ФОТО)

Джерело головного фото — відкриті джерела.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87