Як гуцули колись тихо, але вперто святкували Паску: архівні публікації

Свята на Гуцульщині завжди вирізнялися особливою атмосферою. Одними з тих, хто беріг справжні українські традиції, були селяни — серед них і гуцули. Кожне дійство супроводжувалося співами, танцями, жартами. Однак так було не завжди, особливо за радянських часів, коли влада забороняла не лише говорити чи писати про свята, а й святкувати одне з найвеличніших у році — Воскресіння Христове. Інформатор вирушив до архіву гуцульської столиці й ділиться з вами тим, як гуцули тихо, але вперто зберігали Великодні традиції.

Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ

В архіві газети “Верховинські вісті” зберігаються випуски друкованої преси ще з 1941 року. Проте були роки, коли районна періодика не виходила — зокрема 1945-го. У ті часи гуцули, як і більшість українців, вимушено відмовилися від святкування Великодня: влада комуністичної партії забороняла будь-що, що вважала загрозою своїй ідеології та контролю над суспільством. Великдень за українськими традиціями не був винятком.

За словами журналістки та радіоведучої “Гуцульської столиці” Лесі Клим, у радянські часи святити паску офіційно було заборонено. Але люди все одно йшли до церков — часто вночі, таємно, або передавали кошики через знайомих.

Влада пильно стежила, аби серед вірян не було членів партії чи їхніх родин. Побачити “партійного” біля храму могло обернутися доганою, виключенням із партії чи навіть звільненням з роботи. Та попри тиск традиція не зникла — її берегли тихо, але вперто.

Журналістам Інформатора вдалося знайти в архіві згадки про святкування Великодня у перші роки незалежної України та у 2012 році.

Почнемо з 1991-го. Тоді місцева газета, як і сьогодні, мала назву “Верховинські вісті”. Про Великдень згадали у розділі “Вістун”.

Зауважимо: у 1991 році Пасху святкували близько 10 квітня — принаймні, публікація датована 13 квітня.

Стаття була короткою — усього на два абзаци. Нижче наводимо дослівний текст з публікації:

“Великодні свята тому і названі Великими, що відзначаються з особливим торжеством у християнських храмах. Ще кілька років тому за відзначення цих свят нас переслідували, але традиція освячення Пасхи жила століттями, тому і не змогли позбавити нас радості завжди на Великдень поспішати до церкви, щоб взяти участь у християнських торжествах. Здоровий глузд взяв верх, і це можна назвати ще однією перемогою Христової віри. 

Сьогодні все більше і більше людей, щоб душею утвердитись у вірі Христовій, глибше пізнати її, поспішають у храми, як було це і 7 квітня — в день Воскресіння Ісуса Христа. 

На знімках: на Великдень біля церкви у Верхньому Ясенові. Фото: В. Мануляка”. 

Натомість після 2000 року про свята писали активно. У народному часописі Верховинського району традиційно почали з’являтися привітання з Великоднем, поради з розпису писанок, історії про виготовлення сирної продукції, гуцульський одяг, фоторепортажі з освячення великодніх кошиків біля церков селища тощо.

На окремій сторінці публікували й святкові інтерв’ю. Зокрема, розмову з настоятелем Спасо-Преображенського скиту Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря. Він родом з Верховинщини, розповів про справжню радість — Воскресіння Христове.

Інформатор бажає вам смачної Паски та мирного святкування. Бережіть себе!

Головне фото з архіву Параски Плитки-Горицвіт. Джерело: Post imprreza. 

Читайте також:“Великодня” експозиція в Івано-Франківську: понад 100 мистецьких робіт під одним дахом

Христина П’ятнюк 

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87