44-річний Ярослав Небесний ніколи не мав проблем зі здоров’ям, аж поки одного вечора напередодні Великодня не відчув біль у горлі. Він навіть не підозрював, що це перші симптоми інфаркту. Уже в лікарні чоловік пережив клінічну смерть, але завдяки злагодженій роботі медиків його серце вдалося врятувати. Історію порятунку пацієнта читайте у матеріалі.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ покликаючись на КНП “Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради”.
Сьогодні, 5 травня, пацієнта виписують додому.
Ярослав Небесний вважає, що все те, що з ним сталось, є дивом від Бога, адже розуміє, що його життя було під великою загрозою і якби все склалось хоч трохи інакше, то він би помер. Тому пацієнт ділиться своєю історією:
«Увечері 19 квітня, якраз напередодні Великодня, після того як фізично попрацював, я відчув біль в горлі, який згодом трохи поширився на грудну клітку. Випив таблетки, трохи полегшало. Пройшли великодні свята, я думав, що в мене захворювання горла і жив як зазвичай, продовжував фізично працювати та навіть їздив на екскурсію».
Біль у грудній клітці Ярослав Небесний відчув аж через тиждень після погіршення загального самопочуття. Якихось особливих стресів напередодні у пацієнта не було.
«Але, звичайно, на кожного з нас негативно впливає війна в Україні. Хоч, думаю, погіршення стану було саме після перевтоми через фізичні навантаження», – говорить пацієнт.
До ЦМКЛ Ярослав Небесний приїхав самостійно у неділю, 27 квітня:
«Я себе досить нормально почував, тому, як кажуть, «своїми ногами прийшов». Попросив, щоб мені зробили рентген. А лікарі сказали, що спершу зроблять кардіограму. Мене це здивувало, оскільки я думав, що проблеми з горлом. Я відчував себе нормально, але коли мені поставили датчики… далі я не пам’ятаю… нічого не бачив… Потім період, коли я задихався (це вже, мабуть, коли я приходив до свідомості).Було дуже важко дихати, але ставало все легше. Відкрив очі і побачив, що навколо мене десь було 5-6 медиків і не розумів, що сталось…».
Ярослав Небесний каже, що абсолютно нічого не пам’ятає про те, що відчував під час клінічної смерті: «Тобто був момент, коли я ліг на ліжко і коли почав приходити до себе. Це все…».
Намагаючись приховати сльози в очах, пацієнт говорить: «Всі ми під Богом ходимо. Мабуть, це Він так усе зробив… і це був як Його план. Я міг не дійти, зупинитись… А тут я опинився у лікарні, де мені надали медичну допомогу».
Час — найважливіше у серцево-легеневій реанімації. Завідувачка Відділення невідкладної екстреної медичної допомоги Іванна Дидик зазначає, що серцево-легенева реанімація за стандартом триває не більше 30 хвилин.
«Можу з упевненістю сказати, що якби серце Ярослава зупинилося поза межами лікарні, він би помер. Його просто не встигли б довезти до жодного медзакладу — у нього було не більше кількох хвилин, після яких реанімаційні заходи вже не дали б жодного результату. Христина Буковинська, лікарка з медицини невідкладних станів, Ангеліна Котик, лікарка-анестезіолог та реаніматолог Віта Соловій, які чергували того дня, діяли чітко та злагоджено. Серцево-легенева реанімація тривала 10 хвилин. Ярославу тричі провели дефібриляцію серця, а реаніматолог виконав інтубацію трахеї і лікарі продовжили серцево-легеневу реанімацію. На 10-й хвилині їм вдалося відновити синусовий ритм і серце знову почало битися», — розповідає завідувачка ВНЕМД Іванна Дидик.
Потім пацієнта передали лікарям Відділення інтервенційної кардіології, радіології та кардіохірургії. Там йому зробили коронографію — це обстеження судин серця за допомогою рентгену і спеціальної контрастної речовини. Лікарі виявили, що одна з головних артерій серця була повністю заблокована. Інтервенційний кардіолог Ігор Семкович успішно провів стентування — встановив спеціальний каркас у судину, щоб відновити кровотік і врятувати серце.
«Пацієнт довший час перебував під монітор-спостереженням, здійснювали постійний контроль за його станом», – говорить лікуючий лікар-кардіолог Оксана Корнута.
Медики відзначають, що симптоми інфаркту-міокарда – це не тільки біль у грудній клітці.
«Бувають дуже різні: комусь віддає у шию чи лопатку, в когось болить живіт чи вухо, у цього нашого пацієнта – горло. Тому слід звертатись за медичною допомогою. Сімейний лікар чи кардіолог одразу б запідозрили ознаки інфаркту міокарда. Зараз потрібно уважно ставитись до стану свого здоров’я, оскільки, на жаль, за час повномасштабної війни великою є частина пацієнтів у віці 30-40 років, які поступають до лікарні з інфарктом міокарда», – відзначає Оксана Корнута.
Сьогодні Ярослав Небесний себе добре почуває. Хоч період реабілітації ще довгий, йому потрібно і надалі перебувати під спостереженням лікарів, приймати медикаменти та фізично не перенавантажуватись.
«Я щасливий, що так все склалось і вчасно надали медичну допомогу. Я і не очікував, що настільки ефективно мене пролікують і з інфарктом, тут сучасне обладнання, гарні умови перебування і найголовніше – фахові медпрацівники», – говорить пацієнт.
Читайте також: Франківськ, Старі Богородчани, Верховина: маршрут мобільних медичних бригад
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
