“Таємниця витривалості”: як 100-літня мешканка з Лісного Хлібичина досягла поважного віку

Виповнилося 100 років жительці села Лісний Хлібичин Отинійської громади, що на Прикарпатті, Олені Остапів. Попри поважний вік жінка прокидається із сонцем, приблизно о шостій ранку, смакує філіжанкою кави та шматочком білого хліба з маслом. А також не уявляє життя без шиття, тому щодня сідає працювати за швейну машинку. 

Пише Інформатор Івано-Франківськ, покликаючись на Експрес

Нещодавно мешканка Івано-Франківщини Олена Остапів відсвяткувала свій 100-літній ювілей. У її сім’ї було шестеро дітей, вона — друга з них. Батьки мали чимало господарства, тому допомагати його підтримувати доводилося і дітям. Дівчинка закінчила лише три класи польської школи.

Незважаючи на щоденні клопоти, маленька Олена із дитинства любила шити та вишивати. Одного разу її батько Прокіп не пошкодував грошей і придбав доньці німецьку машинку. Зі слів доньки Анни, була б не одна сотня, якщо зібрати всі роботи матері.

Під час подій Другої світової війни сім’я Олени, втікаючи від німців, була змушена покинути рідне село, але згодом потерпіла і від радянської влади — у 1947 році її бабусю арештували за збирання колосків на полі.

У 19 років Олена вийшла заміж за Петра Остапіва, який повернувся з примусових робіт у Німеччині й дізнався, що втратив усю родину. Весілля було скромне, але подружжя жило в злагоді й тяжко працювало: Петро — токарем на заводі, Олена — в колгоспі понад 45 років. За свою працю вона отримала звання “Ветеран праці”. Син Богдан згадує батька як майстра на всі руки, що власноруч збудував дві хати й мав талант до малювання й різьблення. Окрім Богдана, подружжя виховало ще двох дітей: сина Степана, якого вже немає серед живих, та доньку Анну, яка живе у США.

Племінниця Олени Остапів Оксана Дутчак зауважує: “Тітка встає із сонцем, десь о шостій ранку. Молиться або слухає літургію по радіо, далі сніданок. Щоранку смакує філіжанкою запашної кави та шматочком білого хліба з маслом. На свята може навіть на денці домашнього вина випити. До речі, колись вона сама робила чудове вино з терну. Також щодня сідає за швейну машинку, щось шиє та перешиває. Це її улюблене заняття. І дуже непокоїться за долю рідної країни. Як і мільйони українців, мріє, щоб швидше закінчилася війна”.

Головне фото взято з Експрес

Читати також: М’ятно-холодний лимонний чай для літніх прогулянок вечірнім Франківськом

Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87