Угорницький монастир: фоторепортаж з місця спокою

Віталія Пігуляк

2 дні ago

В пошуках доброї історії для недільного читання, Інформатор відправився до Угорницького Спасо-Преображенського монастиря, однієї з найважливіших духовних святинь Прикарпаття. З вибором ми не помилились, тут справді добре, затишно спокійно, повітря пахне сушеним сіном і трояндами, а вітер розносить ці аромати монастирським пагорбом до цілющого джерела і далі до мирського життя. Ділимось з вами історією, фото та враженнями.

Пише Інформатор Івано-Франківськ

Угорницький Спасо-Преображенський монастир, розташований у мальовничому селі Угорники неподалік Івано-Франківська, – це не просто архітектурна пам’ятка, а жива сторінка історії українського Православ’я. У XVI-XVIII століттях монастир відігравав роль духовного форпосту на Прикарпатті, подібно до того, як для греків горою віри став Афон. Разом із Манявським монастирем Угорницький став одним із головних центрів духовного життя Галичини.

Саме тут розпочав своє чернече служіння майбутній святий Іов Почаївський (Іван Желізо), уродженець Угорників, який понад два десятиліття присвятив цій святій землі. Про його подвиги згадують навіть у спеціальному акафісті: «Радуйся, що обитель Угорницьку твоїм життям просвітив!»

Ще одним визначним подвижником монастиря став Іов Княгиницький, знаний як Іов Манявський. У 1602–1613 роках він очолював братію обителі, наповнюючи її суворими афонськими традиціями. Після духовного подвигу тут він заснував знаменитий Манявський скит.

Варто знати, що саме до Угорницького монастиря у 1604-1606 роках двічі навідувався легендарний православний письменник та монах Іван Вишенський — палкий борець проти унії, який підтримував дружні стосунки з Іовом Княгиницьким.

27 листопада 1612 року монастир отримав важливу грамоту на володіння навколишніми землями, що надала обителі статус самостійної одиниці під покровом Константинопольського патріарха. Серед відомих меценатів монастиря були родини Балабанів, Потоцьких, Шумлянських, а також знаний церковний реформатор – митрополит Петро Могила.

Однак наприкінці XVII століття монастир почав занепадати, а в 1812 році припинив існування. Лише у 2003 році, завдяки благословенню митрополита Галицького Андрія (Абрамчука), відбулося його відродження. Сьогодні Угорницький монастир знову живе активним духовним життям: щоденні служби, сільське господарство, догляд за садами та пасіками. Братія обителі опікується цілою територією площею близько 10 гектарів.

На території монастиря діють два старовинні храми, перевезені з інших сіл: Спасо-Преображенський (1856 р.) та храм Введення Пресвятої Богородиці (1823 р.). Далі за храмами, якщо пройти стежиною вздовж липової алеї, доберетесь до однієї з головних святинь обителі — джерела «Дзвіньоха», в якому облаштовано купальню. За свідченнями паломників, вода з цього джерела допомагає при багатьох хворобах, а випадки чудесних зцілень офіційно фіксуються духовенством. Однак, будьте обережні, коли надумаєте зайти у воду – вона крижана навіть у дуже спекотні дні.

Також у монастирі облаштовано каплиці на честь святого Іова Почаївського та пророка Іллі, а сам монастир активно розбудовується. У найближчих планах — створення паломницького центру для духовних реколекцій. Тим часом особливо хочеться відзначити як красиво в монастирі організували алею слави загиблих героїв.