У мешканців українських Карпат існувала безліч прикмет, пов’язаних із прогнозуванням погоди. Основою для них були спостереження за птахами, тваринами та комахами.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ, покликаючись на Національний заповідник «Давній Галич».
Гуцули особливо уважно стежили за півнями:
-
якщо півень співає довше, ніж зазвичай — чекай дощу.
Також звертали увагу на інших птахів:
-
лелеки, що бродять по траві — до дощу;
-
горобці, які збираються гуртами й співають узимку — до снігу.
Сучасні зоологи пояснюють такі «синоптичні здібності» птахів особливостями їхніх кісток і пір’я. Зміни атмосферного тиску впливають на барорецептори, що змінює поведінку птахів.
Особливо цікаві спостереження за ластівками:
-
сідають низько — дощ;
-
високо — гарна погода.
Причина цього — не в самих птахах, а в комахах, якими вони харчуються. Перед дощем підвищується вологість, і комахи не можуть літати високо, тому ластівки прилітають низько.
Тварини
Не лише птахи допомагали передбачати погоду:
-
кішка їсть траву — буде дощ; валяється по землі — буде вітер; лягає посеред хати — тепло; лізе на піч — холодно;
-
перед дощем корови дають менше молока, а вім’я стає твердим;
-
свині гупають коритом;
-
вівці бекають.
Комахи
-
бджоли стають агресивними та ховаються перед дощем;
-
спокійно рояться й летять у поле — до гарної погоди.
Павуки
-
павутина на вікні — гарна погода;
-
над печею — дощ.
Плазуни
-
суха жаба у лісі — дощ;
-
мокра — бездощова погода.
Їхня шкіра чутлива до вологості, тому вони реагують на зміни повітря.
Усі ці прикмети мають логічне пояснення. Найважливіше те, що вони свідчать про неабияку уважність гуцулів до природи та погодних явищ, що прямо впливали на їхнє життя.
Читайте також: Як гуцули передбачали погоду: народна метеорологія з Карпат
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
