Рівно 126 років тому, 20 вересня 1899 року Андрей Шептицький, тільки-но пройшовши єпископську хіротонію, був інтронізований на Єпископа Станіславівської Єпархії. Керував він нею 1 рік, однак встиг багато чого зробити для її розвитку.
Про архієрейське служіння майбутнього Митрополита на теренах Прикарпаття розповідає Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Івано-Франківську Архієпархію УГКЦ.
До Станіславова Владика Андрей прибув у 1899 році. 2 лютого 1899 тодішній імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславівського єпископа. 17 вересня 1899 відбулась єпископська хіротонія, а 20 вересня 1899 — інтронізація на Станіславівську катедру.
Архієрейське служіння він розпочинав саме у нашому місті, очолюючи Станіславівську Єпархію до 12 грудня 1900 року.
Хоча єпископське служіння у Станіславові тривало трохи більше року, воно було плідним як для Андрея Шептицького, так і для його єпархії. Так, Шептицький написав до вірних шість послань: Перше слово Пастиря (до вірних), Наша програма (до духовенства), Правдива віра (до вірних на Буковині), Християнська родина (до духовенства та вірних), До моїх любих гуцулів (гуцульським говором), На грані двох віків (до духовенства та вірних).
Також Єпископ багато подорожував, встиг відвідати багато парафій, ознайомитись з їхнім життям.
Митрополит Шептицький першим із вищих ієрархів Греко-Католицької Церкви почав використовувати народну мову в спілкуванні з вірними. Ніхто з єпископів раніше не писав до гуцулів послання їхнім діалектом («До моїх любих гуцулів»): «Періш усего Ви, дєді і нені христєнецкі, сокотіт свої ґіти вид згіршення».
Кожне послання Владики було написане доступною народною мовою, а сам він став покровителем для представників різних верств – від духовенства та інтелігенції до ремісників і сільських господарів. За допомогою Андрея Шептицького вони могли втілити чимало шляхетних задумів.
Будучи в лютому 1900 року в Коломиї на свято Стрітення Господнього Станиславівський Єпископ Андрей Шептицький особливу увагу приділив дітям і молоді. Ось як у суботньому номері газети «Діло», в рубриці «Письма зъ краю», висвітлювали візит єпископа до міста: «Въ дняхъ 14 и 15 лютого гостивъ Преосв. Епископъ станиславôвскій въ тутешнôй рускôй ґімназіи. Прислухувавъ ся екзортамъ о. Войтѣховского въ середнôмъ и высшôмъ вôддѣлѣ, вôдчитавъ службу Божу для ученикôвъ въ тутешнôй церквѣ». З урочистої проповіді Владики, яку він виголосив з амвону перед старшокласниками, особливої уваги заслуговують його слова про обов’язки освіченої молоді перед своїм народом. Архієрей закликав студентів у своїй праці опиратися на Слово Боже, приклад Ісуса Христа: «що кожный зъ нихъ повиненъ старати ся, щобы наука и етика Христа були “двигненємъ” для него самого и для многихъ».
На запрошення Єпископа Шептицького західноукраїнський художник Юліан Маркевич оздобив Станіславівську Катедру фресками візантійського стилю. Владика подбав також, щоб австрійський уряд виділив земельну ділянку та 300 тисяч корон для побудови єпархіальної семінарії у Станіславові.
Таким чином, навіть за короткий період єпископства в Станиславові, Шептицький показав надзвичайну здатність гуртувати навколо себе людей, особливо акцентуючи увагу на молоді та дітях. А ті, своєю чергою, зробили чималий внесок у закладання міцних основ як у розвиток Української Греко-Католицької Церкви, так і теперішньої України.
Читати також: Історії про галицьких довгожителів: липа дрібнолиста на Прикарпатті
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Джерело головного фото – сайт Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
