«Там бійці стоять на фронті, і у них же є сили. То як ми можемо здаватись в цей момент?». Ось така установка вже понад 10 років не дає опускатись рукам волонтерів з організації «Громадська ініціатива Галичини». Вони починали підтримувати українських військових з моменту анексії Криму і до цих пір передають десятки машин, сотні дронів і тисячі медичних комплектів на фронт.
Як з’явилась ідея створення громадської організації, чим вона живе зараз, і хто підтримує моральні сили волонтерів розповідає Інформатор Івано-Франківськ.
Як з’явилась ГО «Громадська ініціатива Галичини»?
Почалось все у 2014 році. Навіть в 2013 – коли на Майдан вийшли студенти.
«Я в ті дні, коли Янукович мав підписати асоціацію з Євросоюзом, була за кордоном, – розповідає очільниця організації Леся Качурова. – Так сталось, що не мала доступу до новин, тож на митниці запитала прикордонника: «Ну що, він підписав?» А він каже, що, вам в ЄС хочеться жити, я можу вас не пустити, залишайтесь. І мене це дуже сильно тригернуло. А потім на мій день народження, у мене 30 листопада день народження, побили студентів. І тоді я приєдналася до Майдану».
Там вона знайшла однодумців, і вже бізнес став не основним заняттям. Вірніше, значна його частина стала спрямовуватись на допомогу. Спочатку допомагали кримським льотчикам, потім – хлопцям на сході, і ось уже 12 років робота із забезпечення потреб військовослужбовців не припиняється.
Основні напрямки: машини, дрони, медицина
Ще в перші роки активної допомоги армії волонтери громадської організації сконцентрувались на двох основних її видах. Це автомобілі і тактична медицина.
«Ми ще з 14-го року взяли ці два напрямки, – розповідає пані Леся. – Багато читали, вивчали про медицину саме для військових. Це зараз всі знають, що таке турнікет, а кілька років тому уявлення не мали. І так багато що дізнавались з нуля. Вчились самі і хлопців навчали».
Віднедавна в організації почали займатись закупівлею дронів, адже попит на них серед військових зростає постійно. «У нас є постачальник в Естонії. Дрони за 3,5-4 тисячі доларів. І це цілком прийнятна ціна», – пояснює пані Леся.
Як зібрати кошти на пікап чи «мавік»?
Звичайно, велика доля грошей – це донати. А ще – аукціони, ярмарки, мистецькі заходи, розіграші. Одним з джерел доходу є соціальна крамничка, де кожен може знайти сувенір, прикрасу, навіть одяг на свій смак. А весь прибуток піде на потреби ЗСУ.
«Коли почалося вторгнення, це була хвиля таких великих донатів, допомоги населення, бізнесу. Але ми вже навчені, биті, ми розуміли, що ця хвиля спаде буквально швидко-швидко. Тому ми організували соціальний бізнес, – ділиться пані Леся. – Людина отримує красиву річ буквально в єдиному екземплярі. А ми – гроші на черговий автомобіль».
Кожна дрібничка в крамничці – унікальна, адже це вироби виключно ручної роботи. Деякі з них роблять волонтери прямо на місці, велику кількість надають майстри не тільки з Івано-Франківщини, а й з інших областей. Вони часто приїздять на ярмарки, які влаштовують волонтери організації, привозять свої вироби, обмінюються досвідом, знаходять нових покупців. Проводять такі ярмарки, як правило в парку Шевченка по суботах, коли дозволяє погода.
«Якщо буде бабине літо в жовтні – обов’язково проведемо одну погульку з ярмарком, майстер-класами, розвагами для дітей. Це хороший формат і для нас, і для гостей, – каже пані Леся. – Раніше ми проводили ще подібні ярмарки на площі Міцкевича, біля сцени, де проводимо збори «На_Шапку». Але зараз поряд стоять портрети наших загиблих героїв, тому ми не можемо вже проводити там такий масовий захід, ярмарок з концертами. Тому ми поки що проводимо в парку».
До речі, проєкт «На_Шапку», в рамках якого збирають кошти для онкогематологічного відділення обласної дитячої лікарні, ледь не закрився.
«Ми думали з двадцять другого року продовжувати збори на онкологічне відділення чи не продовжувати. Але самі же бійці, які нам допомагають, кажуть, ну, діти ж не перестали хворіти. Тому ми залишили проєкт. Дуже тяжко зараз цей проєкт нам дається. Тому що немає музикантів, гурти порозпадалися, багато воює, багато хлопців вже загинуло, які грали у гуртах», – ділиться пані Леся.
Хвостаті помічники, або хто «лікує» нерви волонтерам
Чотири роки тому прибилась до крамнички вагітна кішечка. Народила, кошенят роздали, а Масяня стала талісманом організації. Вона справжня господарка крамнички, і не дає спуску нікому – ганяє навіть собак.
Але не всіх. Меггі – ще одна чотирилапа помічниця, прибилась до волонтерів рік тому і завоювала прихильність і людей, і кішки.
«Ми знайшли її в нас під машиною біля офісу, – розповідає пані Леся. – Шукали ґаздиню, а коли вона приїхала, виявилося, що вона викинула цю собаку на вокзалі. Приїхала забирати, бо ми дали дуже великого суспільного розголосу. Але вона хотіла її віддати в «Дім Сірка». Тому ми Меггі також залишили собі».
Є у «галичан» і екзотичний улюбленець. І не абиякий, а з бойовим досвідом. «Цей полоз рік пробув на передовій з нашими хлопцями, а тепер живе у нас. Для повноцінного зоокуточка нам не вистачає рибок. Тому якщо у когось є акваріум, який вже набрид – ми готові прийняти в дар», – сміється пані Леся.
А вже без сміху додає, що потрібен «бус», мікроавтобус, адже доводиться багато возити речей і для військових потреб, і для організації ярмарків, аукціонів, мистецьких заходів.
І, звичайно, потрібні люди. З ідеями, контактами, бажанням допомогти і підтримати. Адже справа у всіх нас спільна, як і мрія.
Читати також: у франківському центрі «Вітруган» навчають пілотувати дронами з нуля
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
