У 2013 році в Івано-Франківську започаткували проєкт, метою якого було поширення інформації про видатних людей Івано-Франківщини, про їх спадщину, яка мала вплив не тільки на регіон, а й на Україну і світ.
Як виник задум «Івано-Франківськ – місто героїв», як розвивався, чим він є сьогодні і яким буде в майбутньому розповів журналісту Інформатора Івано-Франківськ куратор проєкту Станіслав Козлов.
Як з’явився проєкт?
Івано-Франківськ віддавна був великим політичним, культурним і науковим осередком Прикарпаття. Тут жили і творили митці зі світовим ім’ям; відбувались події, які змінювали політику імперій; працювали інженери, медики, вчителі, що рухали науку вперед.
Деяким з них вже були відкриті меморіальні дошки та барельєфи на фасадах будівель у місті. Але й була велика кількість людей, зокрема, учасників національно-визвольних змагань, таких як Михайло Мулик, Микола Твердохліб, Володимир Малкош, пам’ять про яких протягом десятиліть приховувалась, перекручувалась, нівелювалось радянською владою.
Тому анотаційні дошки стали можливістю повернути ці імена до історичного простору міста і країни.
«Така дошка відносно недорога, кілька тисяч гривень, на ній є мінімальна інформація про людину. А в кутку – QR-код, за я ким можна потрапити на сайт, де є більш розлога стаття про життя і діяльність тієї чи іншої видатної людини», – розповідає Станіслав Козлов.
Замислювався проєкт, як одна з туристичних «зачіпок», простий і водночас дієвий спосіб познайомити якомога більше людей з видатними постатями міста і всього регіону. Однак у такому форматі він проіснував лише один рік.
Зміни з часів АТО
Революція Гідності і напад Російської Федерації на східні області України внесли свої корективи до проєкту. Анотаційні дошки стали встановлювати Героям Небесної Сотні та франківцям, які загинули на території проведення антитерористичної операції.
«Ось на цій школі (Ліцей №21 ім. Євгена Коновальця – авт.) яскраво відображено, як змінився акцент. Тут у нас дошка загиблому на Майдані Василю Мойсею. Він з числа Героїв Небесної Сотні. А поряд – Роман Грицик, він загинув в період АТО, у 2014 році, один з перших. – розповідає куратор проєкту. – А тепер тут вже сучасні загиблі захисники. І так практично на кожній школі. На жаль».
За словами Станіслава Козлова, такі дошки стали швидкою і доступною формою вшанування пам’яті полеглих, важливого кроку для родин і в той же час, вони несуть просвітницький характер для учнів та педагогів.
До повномасштабного вторгнення проєкт паралельно розвивав два напрямки: продовження встановлення анотаційних дошок для історичних постатей і вшанування пам’яті полеглих в АТО/ООС. Однак з лютого 2022-го все змінилось.
Акцент на полеглих в російсько-українській війні
Після початку повномасштабного вторгнення програма набрала дещо нового сенсу.
«Ми спеціально макетували ці пам’ятні дошки в такий спосіб, щоб викликати у перехожих. У читачів відчуття не жалю, не скорботи, а швидше відчуття гордості за вчинок тієї людини, відчуття світлої пам’яті, потреби наслідувати той чи інший вчинок і спосіб життя загиблого героя», – розповідає Станіслав Козлов.
Було прийнято рішення встановлювати ці дошки на освітніх закладах. Якщо людина, наприклад, закінчила у Івано-Франківську школу, а потім коледж чи університет, родичі обирали, на якому саме закладі розмістити пам’ятну дошку.
Тепер такі дошки розміщують в усій громаді, адже, на жаль, війна триває, і практично на кожному навчальному закладі з’являються ці знаки, покликані зберегти пам’ять про полеглих.
«Практично кожного тижня ми відкриваємо нові дошки. При цьому намагаємося організувати церемонію так, щоб в центрі уваги були не чиновники, не дирекція закладу, а саме родина загиблого героя, – розповідає куратор проєкту. – З родиною ми намагаємось проговорити кожен елемент церемонії. Також просимо, щоб вони самі написали біографію своєї рідної людини, все, що бажають сказати про неї».
За словами Станіслава Козлова, за три з половиною роки був лише один випадок, коли рідні не змогли прочитати написане, відмовились, і тоді написані ними слова читав він, і вони все одно прозвучали для всіх присутніх.
А також ці написані рідними і близькими біографії викладені на сайті, де кожному полеглому присвячена окрема сторінка, на яку можна перейти за QR-кодом.
«В майбутньому ми хочемо на цих сторінках прикріплювати короткі відеофільми про кожного хлопця, – ділиться планами пан Станіслав. – Зараз цим займаються на ТРК «Вежа». Беруть інтерв’ю у рідних, знімають світлини, різні спогади. Це такі короткі, на 15-20 хвилин, фільми про кожного захисника. І ми будемо прикріплювати їх до біографій, щоб кожна людина могла перейти за посиланням і одразу подивитись, послухати».
Майбутнє проєкту «Івано-Франківськ – місто героїв»
На думку Станіслава Козлова, повернення до початкової ідеї в такому форматі вже не буде. Проєкт остаточно стане майданчиком для вшанування пам’яті полеглих в російсько-українській війні.
А для розвитку туристичного напрямку буде розроблена інша програма.
Читати також: У Франківську представили історію українського війська від Середньовіччя до ХХ століття
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
