Навколо одного фото точилися жваві дискусії: то Коломия чи ні? Хтось впізнає рідне місто, а хтось каже, що навіть фасади незнайомі. За допомогою деталей на фото дослідник історії Коломиї, науковий співробітник Музею історії міста Коломия Ілля Криворучко знайшов істину.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Коломия.
Це фото іноді можна побачити в спільнотах Facebook. Користувачі вважають, що світлину зробили саме в Коломиї. Так це чи ні — підкажуть деталі: вивіски магазинів та обміну валют, що непогано прочитуються на задньому плані.
Праворуч світлини можна побачити крамницю Мойшеша Шнеебергера. Вдалося знайти її оголошення в газеті «Głos Pokucia: bezpartyjny organ polityczno-społeczny» за 24 грудня 1937 року: там вказана точна адреса – пл. Пілсудського, 15 (тепер – пл. Відродження).
У даному оголошенні зазначалося, що вона продавала металеві столові вироби (платери, альпака) та галантерею, ці товари в крамниці були виготовлені відомою фабрикою платерів та альпаки Геннеберга із Варшави (заснована 1856 року); продукцію рекомендували на вигідних умовах, а асортимент охоплював столові накриття та галантерейні вироби.
А напередодні Другої світової війни власник створив спеціальний відділ продажу, у якому продавалися енергоощадні електричні лампи, виготовлені на польських заводах «Philips», про що стверджується в тій же газеті за 9 квітня 1939 року. На початку 1930-х років (за давньою адресою пл. Ринок, 37) там створив спеціальний радіовідділ, де продавали радіоприймачі та детектори відомих марок на вигідних умовах розстрочки. Тоді Шнеебергер був співвласником крамниці з Шимоном Цукербергом, про що зазначено в газеті «Nasz Głos» за 18 грудня 1931 року.
Оголошення крамниці Мойшеша Шнеебергера в газеті «Głos Pokucia: bezpartyjny organ polityczno-społeczny» за 24 грудня 1937 року.
В історичних джерелах та базах даних можна знайти достатньо багато інформації стосовно Мойшеша Шнеебергера: він народився у 1892 році в Коломиї, про що зазначено в базі даних загиблих під час Голокосту в Яд Вашем. Він був найбільш активним у політичній та ремісничій сферах: у місцевій періодиці «Nasz Głos» за 13 червня 1924 року розповідається про те, що 8 грудня М. Шнеебергер виступив одним із керівників передвиборчих зборів коломийських ремісників, де вироблялася позиція єврейської громади щодо кагальних виборів. Під його головуванням ремісники ухвалили підтримати національно-єврейський комітет і делегували своїх представників до його складу, що свідчить про значний авторитет Шнеебергер у громадському житті міста. На жаль, загинув під час Голокосту в Коломиї, про що засвідчив його зять Бернгард
На історичному фото можна також помітити пункт обміну валют Зигмунта Крісса поруч із крамницею Шнеебергера.
Оголошення пункту обміну валют Зигмунта Крісса в газеті «Głos Pokucia: bezpartyjny organ polityczno-społeczny» за 16 січня 1938 року.
Зигмунт Крісс, син видатного коломийського промисловця та власника будинку каварні центральної на вул. Театральній Еліяша Крісса, народився у 1900 році в Коломиї. Він пішов шляхом підприємництва, започаткувавши у 1933 році власний пункт обміну валют на площі Пілсудського, 15 – там же і містилася вищезгадана крамниця пана Шнеебергера. Цей пункт став одним із провідних фінансових центрів міста, де мешканці могли купувати іноземну валюту, монети, золото, срібло, а також цінні папери й акції.
Зигмунт Крісс не обмежувався лише бізнесом: він активно підтримував місцеву єврейську громаду. У 1927 році він уже фігурує серед жертводавців на утримання єврейської народної кухні, а в 1928 році став членом гуманітарної асоціації «Achdut». Його діяльність була вагомою складовою соціального життя Коломиї в міжвоєнний період.
На жаль, доля Зигмунда, як і більшості коломийських євреїв, обірвалася трагічно: він загинув у 1942 році під час Голокосту. Його ім’я залишилося символом підприємництва та громадської активності в багатонаціональній Коломиї.
Поруч із обмінником валют можна побачити й приватне підприємство Зигмунда Штагля. За даними Яд Вашем, народився в 1887 році в Коломиї. Під час Другої світової війни перебував у Сказинцях поблизу Могилів-Подільського, куди звозили євреїв для розстрілу, але вижив. Однак, у газеті «Nasz Głos» за 11 листопада 1927 року можна побачити таке оголошення: «Здається кімната з окремим входом у центрі міста — з ремонтом або без. За додатковою інформацією звертайтеся до Гені Штагль, Ринок, 37». Пл. Ринок, 37 – це той ж самий будинок, що й пл. Пілсудського, 15, про що засвідчили дослідження вище.
Отже, із дослідження власників трьох приватних підприємств можна зробити висновок: місцерозташування фото – це пл. Пілсудського, 15, а це ніщо інше, як пл. Відродження, 15. Фото сучасного вигляду цього місця можна побачити тут:
До теми: Магазин, школа та кафе: локації давнього Станіслава в ретро фото
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
