Через війну тисячі українських дітей опинились за кордоном, де змушені пристосовуватись до чужих традицій і способу життя. Одним із способів збереження зв’язку з Україною, її мовою, культурою і традиціями є участь в українських спільнотах. Одна з таких – пластуни.
Про роль пластунського руху для тих, хто з різних причин був змушений виїхати з України, розповідає Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Коломия.
В Україні активно беруть участь у пластунському русі приблизно 12 тисяч осіб. Майже така ж кількість учасників організації є за кордоном і продовжують свою пластунську діяльність.
Осередки «Пласту» є у 27 країнах світу: Польщі, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Іспанії та інших. Деякі існують тривалий час, деякі з’явились після масової еміграції українців через повномасштабне російське вторгнення.
Наприклад, у Німеччині існує 5 осередків: у Берліні, Мюнхені, Дюссердольфі, Гамбурзі та Райн-Майн-Гессені.
Журналістка Інформатора поспілкувався з очільницею станиці (ред. — осередок) Берлін Наталею Середою. Жінка вже три роки керує Пластом у Берліні, де зареєстровано 180 пластунів різного віку.
“У нас нарешті вирівнялася вікова категорія. Тепер однакова кількість новацтва та юнацтва. Мова йде про 66 “юнаків та юначок” (ред. — пластуни віком 11 -18 років), 64 “новаки” (ред. — пластуни віком 6 – 11 років). А також 21 “пташатко” (ред. — пластуни віком від 2 до 6 років)”, — розповідає пані Наталя.
У Берліні молодшими пластунами опікуються семеро виховників (ред. — дорослі пластуни-волонтери), які навчають молодь пластунських традицій та плеканню української ідентичності поза межами України.
“Порівнюючи всю Німеччину, у нас з виховниками дуже драматична ситуація. У нас була дуже велика проблема, щоб у юнацтві виховниками не були лише батьки. Адже, це позначається на якість пластової програми“, — наголошує очільниця Пласту в Берліні.
Берлінський осередок Пласту існує з 2017 року. За словами Наталі Середи, 70% пластунів віком 11 – 18 років брали участь у діяльності організації в Берліні, будучи ще у категорії “пташата”.
“У нас 20 юнаків та юначок починали свій пластовий шлях ще з “пташат”. Ось ця “тяглість” — мега важливо для Пласту“, — ділиться жінка.
Одна із задач Пласту – волонтерство і благодійність, які актуальні в нинішніх реаліях. Берлінські пластуни постійно беруть участь у різних акціях на підтримку Сил оборони і України загалом.
“У нас у Берліні є декілька госпіталів, де наші старшопластунки та сеньйорки допомагають ще з 2014 року“, — ділиться пані Наталя.
Після початку повномасштабного вторгнення у Берліні діяв великий благодійний проєкт “Plast Berlin Helps”. Батьки, пластуни та волонтери збирали медичні аптечки українським військовослужбовцям. Пізніше він змінив формат і став співпрацювати з львівським фондом “Алярм”.
“Ми організовували благодійні заходи, де збирали декілька сотень євро. Це все перераховували на дрони чи речі мілітарного призначення. Проблема в тому, що за законом, ми як громадська організація можемо надавати лише гуманітарну допомогу. Але ніяких дронів тощо“, — каже журналістці Інформатора Наталія Середа.
Після повномасштабного вторгнення тисячі дітей і батьків, які виїхали з України, почали шукати простір для збереження своєї ідентичності й культурного коріння. В цьому їм на допомогу прийшов Пласт.
Це стосується не тільки Німеччини. У 2021 році шведський пластовий осередок був дуже нечисленним. У 2022 році на всю Швецію були наявні 10 пластунів, то зараз у спільноті – майже 300 учасників різного віку.
Історія Пласту в Швеції розпочалась у 2012 році у Стокгольмі. Зараз по країні діє вже кілька станиць: Уппсала, Гетеборг, Норрланд і Стокгольм.
“Тоді ми організували “Свято Весни”, лижний табір, але не було багато виховників. І трохи затихло. Спроба відновити Пласт була під час пандемії, коли активно почали проводити онлайн вишколи і розвивати пластові групи. А потім такий новий поштовх, і ми наново зареєстрували пластовий осередок вже в 2022 році“, — розповідає Голова Пластової Групи у Швеції Христина Качмарик.
Участь у скаутському таборі “Джемборі”, що відбувався у Швеції, допомогла місцевим пластунам познайомитись з сотнями юнаків і дівчат, обмінятись культурними особливостями різних народів, напрацювати міжнародні зв’язки.
“У нас появились друзі-скаути. Тоді нам виділили 50 місця для пластунів зі Швеції. Але ми ще не мали стільки учасників. Нас було тільки 12. Решта були пластуни, які приїхали з України“, — згадує Христина.
Шведський пластунський осередок дуже активний. Днями юні пластуни в Стокгольмі долучились до акції “Андріївські вечорниці”. Діти та підлітки разом творили святкову браму, грали у веселі ігри та з головою поринули в атмосферу справжніх вечорниць, пригадуючи українські традиції.
Долучаються члени Пласту зі Швеції і до волонтерських акцій, збирають кошти та гуманітарну допомогу для України, а також підтримують українських військових та постраждалих від війни.
Пласт у країнах Європи – це не тільки центр розвитку дітей та молоді, а й осередок збереження національної ідентичності, формування соціальної відповідальності та активної громадянської позиції.
Читати також: У Галицькому НПП облаштовують новий вольєр для диких тварин
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
