Франківська стометрівка — одна із найвідоміших та найбільш відвідуваних вулиць міста. Тут люблять проводити час і місцеві, і гості. Та чому її так називають, якщо довжина вулиці сягає майже пів кілометра? Що цікавого тут розташовано та як змінювалася її назва?
Все це розповість Інформатор Івано-Франківськ.
«Стометрівка» в Івано-Франківську – це одне із найулюбленіших місць відпочинку франківців, а гості міста обов’язково мають тут побувати, адже тут можна відчути справжню атмосферу міста.
Вона бере свій початок біля Вічевого майдану й тягнеться аж до вулиці Івана Франка. Цікаво, що загальновідома назва «сотка» є дуже умовною, бо довжина вулиці складає майже 450 метрів. Чому вулиця отримала таку назву:
- за версією місцевого архітектора Зеновія Соколовського, назва «сотка» прижилась у народі через вулицю Шашкевича, на якій розташовувалось кафе «Молочне», яке збудували у 1980-х. Вулицю Шашкевича протяжністю 100 метрів повністю перекрили, аби на ній облаштували літню терасу кафе;
- інша версія – раніше вся вулиця Радянська (сьогодні Незалежності) була проїзною частиною. Проте на початку 80-х років частину вулиці перекрили, щоб зробити пішохідною. Ця ділянка тоді сягала 100 метрів довжини, тому й отримала таку назву. Через деякий час пішохідну зону продовжили, а неформальна назва вже прижилася у народі.
Початок «стометрівки» вважають фактично другим центром міста (першим історичним центром вважається площа Ринок).
На «стометрівці» знаходяться книгарні, крамниці, кафетерії, піцерії та ресторанчики, пам’ятник художнику Опанасу Заливасі.
Ця вулиця – одна з найдавніших у місті. Ще в 1760-х роках тут з’явилися три перші єврейські садиби, і вулицю почали називати «На трьох домах». Інтенсивна забудова почалася у другій половині XIX століття, але найкращі будинки, переважно триповерхові, збудували на початку XX століття.
За свою історію вулиця носила багато імени. Одна із її давніх назв – Тисменицька дорога. Вона виникла тому, що вулиця починалася від Тисменицької брами Станиславівської фортеці і вела на виїзд до Тисмениці. В 1884 році її назвали Сапєжинською на честь нащадка відомого польського магнатського роду Леона Сапєґи. В період ЗУНР ця вулиця носила ім’я Шевченка, за «совітів» стала Радянською, а німецькі окупанти в 1941-44 pоках назвали її на честь Гітлера. В 1993 році вона стала вулицею Незалежності.
«Банківський квартал» — стара назва комплексу споруд у Станіславові, складеної із чотирьох Г-подібних кам’яниць, які, прилягаючи одна до одної, утворюють квадрат. Квартал знаходиться між вулицями Незалежності, Шашкевича та Грушевського. Сьогодні тут містяться філія Райффайзен банку Аваль, книгарня «Букініст», центр обслуговування абонентів оператора Life:), головне управління архітектури і містобудування, ресторан «Слован» та інші установи.
В 1900 році ця вулиця стала ще й «найсолодшою» в місті. 12 червня того року в будівлі Міщанського банку (вул. Незалежності, 15) відкрилася цукерня Яна Новорольського і Владислава Кровіціького, яка на довгі роки стала найкращою в Станиславові. В 1910 році цукерня встановила своєрідний рекорд – випекла величезний кекс і виставила його у вітрину в рекламних цілях.
Джерело: Karpaty.rocks
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
