Напередодні Різдва, 21 грудня, родини та небайдужі до долі військовополонених та зниклих безвісти зібралися на Алеї віри та надії, щоб нагадати – вони не забувають про своїх захисників та вірять у їхнє повернення додому.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Інформатор Калуш.
До акції-нагадування доєдналися родини військовополонених та зниклих безвісти захисників, а також священнослужителі, представники органів місцевого самоврядування та небайдужа до долі військових громадськість. Під час заходу провели збір для 102-ї окремої бригади, які негайно передадуть на потреби військових.
Цього разу акція символічно нагадала про тих, хто не зможе цьогоріч доєднатися до святкування Святої вечері. Відтак, на Алеї віри та надії розмістили інсталяцію – накритий стіл із дідухом і запаленою свічкою. Однак, стіл залишився порожнім, таким способом інсталяція нагадала про домівки тих родин, які досі чекають на своїх захисників.
«Уже 25 грудня ми відзначатимемо Різдво Христове. Це час, коли українські родини з давніх-давен збиралися за одним столом, коли кожна хата світилася теплом, а у кожному домі чекали на диво, на зустріч, на повернення своїх. Та цьогоріч у багатьох українських сім’ях буде сумний Святий вечір. За різдвяним столом пустує місце того, хто мав сидіти поруч…», — нагадали під час акції.
Під час заходу тривала хвилина тиші за тими, хто досі перебуває у полоні або має статус зниклих безвісти. Хвилиною мовчання відзначили і тих, хто віддав життя за захист України.
Священнослужителі разом із громадськістю помолилися за тих, кого досі чекають вдома. Окрім цього, освятили прапори, банери та портрети, які принесли рідні військовополонених і зниклих безвісти захисників.
Під час акції-нагадування дружина зниклого безвісти воїна та ініціаторка заходу Христина Невірець розповіла про особисті переживання.
«Кожен день для мене — це боротьба. Кожна ніч для мене — це не сон. Це допити з темрявою, телефон у руках і страх почути не дзвінок, а тишу… Люди ставлять ялинку, а я досі чекаю, що він принесе її додому зі щирою посмішкою та обіймами. Поки хтось святкує, ми — рідні зниклих безвісти та полонених — шукаємо. Ми молимось, щоб наші рідні просто вижили. Для когось це святковий вечір, а для нас — ще один день боротьби з відчаєм», — розповіла Христина Невірець.
Слово мала і представниця ГО «Звільнити всіх» Інна Базюк.
«Від імені нашого громадського руху я звертаюсь до вас: у нас існує колективне велике звернення до органів влади і місцевого самоврядування, адже я знаю, що в багатьох сімей є дуже багато питань, на які немає відповідей і дуже багато зачинених дверей», — наголосила Інна Базюк.
Акцію-нагадування відвідали і двоє звільнених із полону військовослужбовців Ярослав Гелем та Андрій Біник. Зокрема, саме 21 грудня у Калуші, під час заходу вперше винесли полотнище чорно-білого прапора — прапора надії. Ініціатором є створення є захисник та колишній військовополонений Сергій “Волина” Волинський. Тут чорний символізує полон, а білий – надію на звільнення, свободу та повернення українських захисників додому.
«Такі акції дуже важливі, адже вони несуть меседж суспільству. Зниклі — не цифри, не статистика. Це люди, які стояли на захист держави, і за ними стоять їхні сім’ї, які не дадуть забути про своїх героїв. Ми не маємо права мовчати, ми не маємо права забути зниклих безвісти та полонених. Ми тут стоїмо не для того, щоб зробити якийсь концерт. Ми тут стоїмо, щоб нагадати суспільству про наших рідних…» — нагадала дружина та сестра безвісти зниклих військовослужбовців.
Читати також: У Франківську вперше відбувся міжнародний кінофестиваль MYTH: Social Impact Film Award
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
