23 лютого в івент-холі «Промприладу» відбулась розмова про сучасне мистецтво, виклики і шляхи його розвитку «Мистецтво в місті». Спікером виступив музикант, колекціонер, артменеджер, засновник артцентру «Я Галерея» Павло Гудімов.
Пише Інформатор Івано-Франківськ.
Подія відбулась у межах проєкту «Пам’ять, що формує громаду», ініційованого платформою «Тепле місто» та ГО «Відкритий код».
Після модернізму не можна говорити: не правильно
На думку Павла Гудімова, національно-патріотичне виховання – це про знання і розуміння культури, її спадщини. І починати знайомство з нею потрібно зі школи. Але не у вигляді банальних уроків малювання чи музики, а можливості дитини реалізувати свої ідеї.
«Ми прийняли радянський наратив, який називається «образотворче мистецтво». Для мене цей термін є страшним. Він про знищення індивідуальності, про соціалістичну систему цінностей. Там немає місця ні абстрактному мистецтву, ні інсталяції. Має бути образ, який ми творимо. Ми до цих пір не перейшли на візуальне мистецтво», – каже він.
Щодо музики, то він поділився ініціативою, яку впровадив разом з департаментом освіти Львівської міськради. У кілька навчальних закладів закупили музичні інструменти і почали проводити заняття-імпровізації.
«Після модернізму не можна говорити дитині – ти неправильно це робиш. Можна тільки дати їй більший формат, більші можливості. І ми показали, що таке імпровізація. Тобто, коли немає ніякої заготовки, діти це прекрасно зрозуміли. І ми, дорослі музиканти, у другій половині заняття почали інтегрувати когось з аудиторії до «гурту», щоб він грав. Чесно скажу, я навіть не очікував, що в певний момент ми усі сядемо в залі, а грати імпровізацію будуть суто діти. З різних класів», – розповідає спікер.
Як гарний приклад він наводить систему вищої освіти у Німеччині, де у кожному регіоні відкриті університети, що спеціалізуються на якомусь одному напрямку мистецтва. В Україні також є можливості відкрити 8-10 вишів за подібним принципом.
Мистецтво має виходити в публічний простір
Павло Гудімов упевнений, що одна з головних сучасних проблем в українській культурі – застарілі способи представлення. Покоління українців, в тому числі і молодь, не обізнані в сучасному мистецтві. І це, на його думку, є великою проблемою.
«Я працюю постійно з музеями, щоб зробити нові кроки поєднання сучасних кураторських і музейних проєктів», – зазначає Гудімов.
Одним з них став «Тиждень скульптури у Львові». Різні скульптури і композиції розміщували на різних локаціях: у парках, скверах, площах.
«Екскурсії відбувались до семи на день. На дорослих збиралось до 150 людей, дитячі могли збирати і 200 людей. Ви не можете собі уявити, як зношувалися ті спеціалісти з Львівської політехніки, які проводили, згідно нашої інструкції, роботу з дітьми», – згадує артменеджер. Але, за його словами, така робота принесла результат – зацікавила велику кількість людей сучасним мистецтвом, познайомила з одним з його варіантів – скульптурою і наштовхнули на подальший розвиток.
Музеї в Україні повільно реагують на запит суспільства щодо знайомства з сучасним мистецтвом. Щоб цей процес йшов швидше, на думку Павла Гудімова, необхідно «виходити зі своїх стін».
Ще один варіант знайомства з сучасним мистецтвом – публічна презентація приватних колекцій. За словами Гудімова, у Львові половина виставлених у публічному просторі скульптур – саме з них. За його словами, в Україні є близько 10 колекціонерів, які купують об’ємне просторове мистецтво, з явними планами на створення музеїв.
«Справжній колекціонер – це людина з місією. Це людина, яка фіксує час цією колекцією і розуміє, для чого вона це робить. Тому це святі люди. І я знаю, у Франківську є пара-трійка колекціонерів, які могли б дати свої твори для експонування до музею», – зазначає спікер.
Зараз – на часі
Декомунізація має місце, але теж має бути розумною. Серед великої кількості низькопробного, суто пропагандистського «мистецтва» часів СРСР, є і свої шедеври, і знакові твори, які варто об’єднати в тематичні експозиції, щоб зберегти пам’ять про ті часи. Одним з таких є «Територія терору» у Львові.
«Це музей тоталітаризму. Туди збираються всі пам’ятники, знаки, артефакти. І вони музеєфікуються. І це дуже правильно і цивілізовано», – говорить Павло Гудімов.
За його словами, саме період війни створює умови для того, щоб переосмислити культурну спадщину радянського періоду.
«Вся ця тоталітарна система, вона і працювала як система. І дуже хитро, особливо з територіями непокірної західної частини країни. Що брали? Оцей гуцульський наратив. Щоб радянську, вибачте, систему якось візуалізувати. Треба було вибрати комфортні образи. І незалежно від Чернівців, чи Покуття, чи Карпат – це все були гуцули. Які танцювали з полтавчатами. Розумієте? Тому все це треба розкрити. І перемістити з музейних сховищ до ось таких центрів тоталітарного режиму», – пояснює Гудімов.
Ще один напрямок, де багато роботи – це культурна дипломатія. За словами спікера, ця галузь недофінансована державою, а відповідальні за міжнародні зв’язки люди часто не вміють будувати комунікацію з західними партнерами.
«Ми заходимо і кажемо: ми геніальні, в нас найкрутіше сучасне мистецтво. А треба спочатку приїхати, познайомитись, почути думку. Слава Богу, запросили декілька проєктів з музейного фонду. І по авангарду, і по скульптурі. Але, як на мене, невміння аранжувати такі проєкти для західного ринку дуже відчувається», – підкреслює Павло Гудімов.
За його словами, українське сучасне мистецтво може посісти високу позицію у світовому мистецькому порядку. Але для цього потрібні комунікація і великі інвестиції для організації великих музейних виставок.
А щодо України, то тут майбутнє Павло Гудімов бачить у об’єднанні бізнесу, громади і культури: «Я хочу приїжджати до Франківська і проходити моїми улюбленими залами, дивитися прекрасних художників і пізнавати щось нове. І це має також зробити кожне місто України».
Читати також: Як проєкт «Івано-Франківськ – місто героїв» з туристичного перетворився на меморіальний
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
