16 березня на площі біля Івано-Франківського драмтеатру відбулася тиха акція пам’яті до роковин російського авіаудару по Маріупольському драматичному театру, де загинули сотні мирних жителів.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з місця події.
16 березня 2022 року російська авіація скинула бомбу на будівлю Маріупольського драматичного театру, що слугувала прихистком для близько тисячі цивільних. На фасаді великими літерами був напис «ДЕТИ». Атака призвела до руйнування центральної частини будівлі та завалу входу до бомбосховища. Під завалами загинули цивільні, зокрема й діти. Після окупації міста російська сторона не провела повноцінного розбору завалів, а згодом знищила рештки будівлі.
Керівниця центру «Я Маріуполь» в Івано-Франківську Вікторія Танчик розповіла, що подібну акцію в місті проводять уже четвертий рік. За її словами, головна мета заходу — нагадати світові про трагедію та загиблих.
«Наш центр організовує в Івано-Франківську акцію, присвячену роковинам трагічної події в Маріуполі, коли ворог скинув на драматичний театр багатотонну бомбу, попри напис «ДІТИ». Ми знову зібралися, щоб нагадати світу про цю страшну дату. Нагадати про тих людей, про тих дітей і щоб ніколи не забувати, яке зло було скоєно в Маріуполі», — каже Вікторія Танчик.
Мешканці Маріуполя Наталії Макаровій та її родині вдалося виїхати з міста лише на початку квітня 2022 року, коли місто вже майже повністю перебувало під контролем російських військ. Жінка розповіла, що Маріупольський драматичний театр був одним із головних символів міста та центром міського життя.
«Драмтеатр для кожного маріупольця — це було серце міста. І кожен із маріупольців завжди казав: “Зустрінемось на драмі”, тому що це центр міста. Це спогади, це голуби, це парки, це ялинки», — згадує Наталія.
На момент авіаудару Наталія перебувала у місті разом із дітьми. Її будинок також постраждав від бомбардування.
«У наш будинок теж впала авіабомба. Ми з дітьми були в підвалі під завалами. Ми перебували недалеко від драмтеатру, і навіть звідти було чути крики людей і дітей. Було відчуття, що сталася якась велика біда», — згадує вона.
За її словами, удар по будівлі театру став для жителів міста особливо болісним.
«Фактично бомба влучила в саме серце Маріуполя. В одну мить були зруйновані сотні людських життів. Там було дуже багато дітей — люди вірили, що це безпечне місце, і шукали там притулку», — каже жінка.
Військовослужбовець 109-ї бригади територіальної оборони Донецької області Микола Смирнов під час оборони міста служив у фінансово-економічному відділі бригади. За його словами, з перших днів повномасштабного вторгнення підрозділ почав формуватися та обороняти місто.
«Наша бригада була новостворена. На початку нас було лише 56 людей в управлінні. Ми почали мобілізувати людей за списками, збирати їх на блокпостах і позиціях. До 11 березня в бригаді вже було понад 230 військових», — розповідає він.
Смирнов згадує, що в березні місто перебувало під постійними обстрілами — удари завдавали як по військових позиціях, так і по житлових кварталах. У той час багато жителів Маріуполя ховалися в підвалах будинків.
«По місту били з усіх боків: “Градами”, артилерією з моря, працювала авіація. Це були ФАБ-500. Усе летіло і по наших позиціях, і по цивільних будівлях. Ми заїжджали у житлові квартали, де люди ховалися в підвалах. Вони палили меблі, щоб приготувати їжу. У дворах уже майже не залишилося дерев — усе пішло на дрова», — каже військовий.
У день удару по драмтеатру Микола Смирнов перебував у місті. Самого моменту вибуху він не почув, бо через постійні обстріли це було майже неможливо. За словами військового, у драмтеатрі на той момент перебували сотні цивільних. Люди збиралися там, зокрема, в очікуванні евакуації через так звані «зелені коридори».
«Біля театру збиралися люди, туди мали під’їхати автобуси для евакуації. Але коридори часто зривалися, і люди залишалися у бомбосховищі. Там був і волонтерський штаб. На момент удару там могли перебувати сотні людей — називали різні цифри, до 800», — каже він.
Військовий наголошує, що пам’ять про трагедію треба зберігати, адже йдеться про загибель великої кількості мирних людей. На його думку, подібні акції пам’яті важливі для маріупольців, які сьогодні розсіяні по різних містах України.
«Такі події потрібно пам’ятати, щоб не допустити подібного в майбутньому. Це пам’ять про сотні загиблих. Такі акції для маріупольців — це ще й можливість зустрітися, побачити один одного, підтримати. Багато людей після цих подій живуть у різних містах, і такі зустрічі дуже важливі», — говорить чоловік.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
