«Не знаємо далі, як жити»: на Франківщині прощалися із загиблими від ворожого обстрілу Володимиром Шкрумеляком та його донькою Анелею

«Не знаємо далі, як жити»: на Франківщині прощалися із загиблими від ворожого обстрілу Володимиром Шкрумеляком та його донькою Анелею
«Не знаємо далі, як жити»: на Франківщині прощалися із загиблими від ворожого обстрілу Володимиром Шкрумеляком та його донькою Анелею

26 березня на Прикарпатті, у селі Добротів, відбулося прощання із загиблими внаслідок ворожої атаки на Івано-Франківськ Володимиром та Анелею Шкрумеляками. На момент влучання дрона 24 березня батько із донькою поверталися із перинатального, у якому провідували матір із новонародженим сином. 

Пише Інформатор Івано-Франківськ з покликанням на Суспільне Івано-Франківськ.

На прощання із батьком та донькою прийшли односельчани, друзі та побратими Володимира, зокрема командир 50 полку Національної гвардії України імені полковника Семена Височана Вадим Ліневський:

«Він недовго служив у НГУ, але зарекомендував себе як порядна, гідна людина, достойний воїн, який готовий був боронити нашу країну. Помстимося. Обов’язково».

Прощання із загиблими внаслідок ворожої атаки Володимиром та Анелею Шкрумеляками 26 березня 2026 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Прощання розпочали на подвір’ї сім’ї у селі Добротів. Там майоріли синьо-жовті та червоно-чорні прапори. Відомо, що Володимира Шкрумеляка мобілізували 9 лютого 2026 року. Попри те, нацгвардієць планував закінчити будівництво домівки та мешкати там із сім’єю.

Рідна сестра загиблого Ірина Іваночко. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

«І вийшло так, що в один момент їх просто забрав ворожий дрон. І все — обірвалося життя, і всі плани зруйнувалися. Нам дуже прикро. Ми в такому страшному шоку. Не знаємо далі, як жити, як нам… Просто немає слів», — ділиться рідна сестра загиблого Ірина Іваночко.

Анелю Шкрумеляк згадують як щедру та добру дівчину. Юрій Болотенюк, який навчався із нею в одній Ланченській гімназії згадує, що вона мріяла стати стоматологом:

«Казала, що це — її мрія. Вона була дуже щедрою й доброю, вміла підтримати у будь-який момент. Ніколи ні про кого поганого слова не могла сказати».

Своїми переживаннями ділиться і секретарка Ланчинської селищної ради Наталія Яремин:

«Просто невимовний біль. Дуже важко прийняти цю трагічну звістку. Володимир — дуже порядна, добра людина. Працював деякий час у селищній раді. Про нього відгукуються добре: чесний, совісний, завжди старався якісно виконувати свою роботу».

Від подвір’я сім’ї Шкрумеляків траурний кортеж відправився до церкви, звідти — до Алеї слави. Процесію повсякчас «супроводжувало весільне деревце» — воно символізує прощання із молодою дівчиною.

Прощання із загиблими внаслідок ворожої атаки Володимиром та Анелею Шкрумеляками 26 березня 2026 року. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Відомо, що батько з донькою 24 березня під час атаки на місто відвідували перинатальний центр, у якому дружина Володимира народила сина. Сестра загиблого повідомляє, що із дитиною все гаразд:

«Племінник — у пологовому. Все добре з дитиною. Можливо, завтра заберемо, і все буде в порядку. Будемо підтримувати одне одного, бо життя продовжується».

Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87

Автор Олександра Сухарник

Журналістка

Exit mobile version