Яким має бути Великдень християнина, аби відчути всю велич свята Христового воскресіння? Як правильно підготуватися до цього дня та які традиції шанує церква? Розповідає священник ПЦУ Юліан Тимчук з Прикарпаття.
Пише Інформатор Івано-Франківськ.
Яке значення Великодня тлумачить церква?
Отець Юліан каже: якщо ми говоримо про Великдень, то саме слово «Великдень» вже розуміється як великий день.
«Це подія номер один у «хіт-параді» взагалі всесвітніх подій. Сам Бог, Ісус Христос, прийшов до нас на землю і пройшов шлях, зціляв, благословляв, був для нас, служив для нас. І ось наш Господь бере хрест і йде на Голгофу. І Він помирає, несе ті страждання за нас, за наші гріхи.
І Він воскрес через три дні, даруючи нам можливість тепер теж увійти у Царство Боже. Тому це свято навіть не є одним із 12-ти. Тобто є 12 найбільших свят у році, а це свято не йде 13-м. Воно над цими святами. Тому церква каже: “Торжество із торжеств, свято над святами”. Ось саме так ми шануємо Великдень. Це великий день і він для нас є найперше духовним», — розповідає отець Юліан.
Що потрібно класти до кошика і чого не можна ставити?
Священник розповідає, що кошик — це наша традиція. І додає, що перші християни з кошиками на Пасху до храму не ходили.
«І взагалі, ця традиція притаманна не кожній, навіть християнській країні. Тим не менш, для нас — це символ, для нас — це урочистість. Звичайно, якщо людина прийде без кошика до храму, то це не відміняє того, що людина не буде святкувати Христове Воскресіння. Звичайно, буде», — додає отець Юліан.
За його словами, у кошик ми ставимо їжу, яку не їли протягом Великого посту.
«Ми там бачимо і писанку, яєчко, яке є символом виходження з гробу. Ми бачимо символ Ісуса Христа, бо з гробу виходить життя. Ми бачимо там паску, як хліб. Ми бачимо там ковбасу. Ми ці страви ми не їли протягом посту.
Взагалі перші християни строго дотримувалися посту і приносили ці плоди, дари, і їх освячували, і після того це ставало це це ставало центральною їжею у їхньому домі.
Тому, напевно, дивно, якщо людина увесь Великий піст споживала м’ясо, їла ту саму ж ковбаску і тут на Великдень вона її приносить і знову їсть. Тоді це просто трапеза, просто ще одна святкова трапеза, застілля, кажуть у нас. І не більше. А ми маємо вкладати в це щось більше».
Які великодні традиції шанує церква?
Отець Юліан розповідає, що традиції святкування Великодня розпочинаються заздалегідь. І основні — це участь у богослужіннях Страсного тижня, зокрема йдеться про службу раніше освячених дарів, а також літургії у Великий четвер та Старсну пʼятницю. Авжеш, до цього переліку входить і Пасхальне богослужіння.
«Треба прийти не просто освятити кошик за декілька хвилин до закінчення літургії і додому на трапезу. Ні, в жодному разі. Потрібно прийняти участь саме в богослужінні, послухати Євангеліє, послухати духовні піснеспіви, які є особливими у день Пасхи Господньої. І це завжди нас налаштовує на правильний духовний лад», — зауважує священник.
Серед традицій варто виділити освячення пасок та інших страв, а також те, що ми починаємо вітатися як віруючі люди, не «Слава Ісусу Христу!», а саме «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!».
«Важливо робити справи милосердя. У цей день ми один одного вітаємо, ми один з одним ділимося цією радістю. Тому що, хоч і кожен розуміє цю радість, але ще індивідуально, кожен із нас, він хоче нею поділитися. І таким чином ми ділимося тим, що є у нашому серці. Бо навіть наше День народження не є для нас таким великим святом, як от саме Воскресіння», — розповідає отець Юліан.
Ще однією традицією Великодніх свят є Поливаний понеділок. Вона поширена в Україні і деяких східних країнах, але насправді про неї знає не так багато людей.
«Церква конкретно не каже, що забороняє, в жодному разі це не треба робити, але у всьому є своя міра, повага і гідність людини. Звичайно, це не має перетворитися в якесь таке дійство, де поливають водою, коли люди виходять з храму, гарно одягнені, а хтось там може таке робити. Так не потрібно робити. Тим більше, ми маємо прагнути до такого доброго християнства», — додає священник.
Яке значення має провідна неділя?
За словами отця Юліана, неділя після Христового Воскресіння — це неділя називається антипасха, що означає «замість Пасхи», а також неділя Апостола Фоми, Фомина неділя. Це день, коли ми особливо молимося за спочинок.
«Це свідчення нашої віри, що смерть не є кінцем. Адже Христос воскрес. І кожна людина, кожна душа теж воскресне. Кожна душа прийде знову. Тобто ми знаємо, що смерть — це не остання лінія відліку у житті і в бутті взагалі людини.
І тому ми згадуємо, що всі наші померлі не померли назавжди. Оце свідчення нашої віри. Ми ділимося пасхальною радістю з тими, хто відійшов в вічність», — розповідає священник.
Він також додає, що багато людей у різних регіонах нашої країни, зокрема, на Івано-Франківщині, приходять до храму і йдуть на могили рідних після богослужіння, щоб помолитися за їхні душі. Далі звершуються панахиди і поминання померлих.
«Церква застерігає цей день не перетворювати на застілля на кладовищі. Не потрібно там залишати їжу, адже померлим не потрібна їжа. Котик, песик прийде, може, хтось ще прийде поїсть. Це найперше про нашу молитву. Ми туди повинні понести свою молитву. А поїсти можна і вдома, однозначно. Ми повинні пам’ятати, що головне — це молитва, а не їжа чи якісь там звичаї», — наголошує отець Юліан.
Також він додає: якщо ми будемо відповідально ставитися до наших традицій і осмислювати їх, якщо на світле Христове Воскресіння для нас головним буде Ісус Христос, який смертю смерть подолав і тим, що в гробах життя дарував, тоді ми будемо розуміти глибину цього свята і будемо цього навчати молодшому поколінню. І буде благословіння на нашій Україні.
«І я думаю, що саме цей час, час війни, переломний момент, це час, коли ми маємо особливо молитися, особливо йти до Бога і особливо змінювати навіть якісь свої такі необдумані традиції і замінювати їх саме церковними.
Я дуже хочу, щоб цього року більше було людей у храмі саме на богослужінні, більше людей дбали не лише про чисті вікна, про прибирання в будинку чи квартирі, а ще і дбали про те, чи достойно ми, як люди, як віруючі люди, як християни, зустрічаємо Великдень, Світле Христове Воскресіння», — наголосив священник.
Читайте також: Розклад Богослужінь в Івано-Франківську на Великодні свята
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Головне фото — Facebook-сторінка Юліана Тимчука
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
