Історія Олександра на псевдо «Медик» слугує прикладом того, як професійні уміння та навички можуть стати в пригоді на військовій службі, а також показує, як бажання і наполегливість однієї людини можуть принести користь іншим. Олександр пройшов шлях від медколеджу до санітарного інструктора медичного пункту у складі 102-ї окремої бригади ТрО Івано-Франківщини.
Пише Інформатор Івано-Франківськ з посиланням на допис 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини.
Родом Олександр з Первомайська, що на Миколаївщині. У цивільному житті він закінчив медичний коледж, працював у лікарнях, зокрема, під час пандемії COVID-19 — у Івано-Франківській обласній лікарні, де доглядав пацієнтів у реанімаційному відділенні. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Олександр наприкінці лютого за власним рішенням прийшов у військкомат. Вже 2 березня 2022 року чоловік офіційно вступив на службу та став бойовим медиком.
Наразі до його обов’язків входить евакуація поранених, перша медична допомога, навчання військових такмеду, процедура оформлення поранених на лікування. У вільний час разом із побратимами Олександр займається розробкою автономних джерел живлення для бійців.
За його словами, інженерну практику він розпочав із простого: спочатку Олександр розбирав акумулятори зі збитих ворожих дронів, а згодом, коли у військовій частині з’явився 3D-принтер, почав майструвати павербанки та модулі живлення для Starlink. Разом з Олександром працюють також інші медики, які у вільний час виготовляють оснащення для хлопців на передовій.
Як зазначає Олександр, найстрашніший досвід він пережив після прильоту ворожих авіабомб по Гуляйполю. Тоді під завалами опинилися двоє військових, однак живим залишився тільки один.
«Під завалами тоді опинилися двоє бійців. Ознаки життя подавав лише один. Від комбата до солдата — всі тоді стали в ланцюг і голими руками розбирали бетон та уламки», — згадує Олександр.
Оскільки військового притисло важкими плитами, операцію довелося робити на місці влучання авіабомби. Розчистивши завали, пораненого під’єднали до крапельниці та провели ампутацію, завдяки чому вдалося врятувати його життя. Зараз військовий проходить реабілітацію та пересувається на протезах.
Олександр усвідомлює ризики військової служби: на його думку, рішення про мобілізацію треба ухвалювати самостійно і без будь-якого тиску.
«Краще заздалегідь знайти свій підрозділ, підготуватися фізично й морально і прийти свідомо. Навіть якщо ти не безпосередньо в окопі — ти можеш працювати для війська. Свій внесок має зробити кожен», — зазначає Олександр.
Читайте також: «Зір як у снайпера, терпіння як у піхоти»: історія бійця з Івано-Франківська, який вишиває на фронті
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87