Про свою службу, влучання FPV-дрона і тривале лікування розповів боєць Дмитро Оніщенко, який проходить реабілітацію в обласній клінічній лікарні Івано-Франківська. Його історія надихає наполегливістю, з якою чоловік мужньо проходить важкі процедури і не полишає надії, що одного дня зможе встати на ноги.
Пише Інформатор Івано-Франківськ із посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Дмитро вступив до лав ЗСУ у 2014 році, а під час повномасштабного вторгнення пішов у тероборону і два з половиною роки брав участь у бойових діях на посаді піхотинця. За його словами, травму він отримав внаслідок влучання FPV-дрона у службовий автомобіль, де перебував його загін. Від ударної хвилі чоловіка викинуло назовні.
«Благо, що уламки не полетіли в нас, водій теж був цілий. Він ще під’їхав задом і мене забрав. З горем навпіл мене затягнув у машину, і ми ще кілометрів 40 їхали до лікарні. Там уже я нічого не пам’ятаю. Отямився тільки в реанімації в Києві. Біля мене була дружина з донькою», — згадує Дмитро.
Опинившись на землі, він одразу відчув, що в нього будуть проблеми з ногами, проте найбільше його лякала можливість не дочекатися допомоги побратимів.
«Я просто помітив, як ноги «впали» поруч зі мною, і зрозумів, що все, буде печаль у мене», — розповідає чоловік.
Після поранення Дмитро пройшов довгий період лікування. Невдовзі він розпочав реабілітаційний курс в обласній лікарні Івано-Франківська, куди поступив 23 травня у торакальне відділення. На той момент, як зазначає Дмитро, він перебував у важкому стані після реанімації, йому щодня ставили крапельницю та робили ін’єкції. У цей важкий період його психологічно підтримувала дружина та медичний персонал.
Коли стан Дмитра стабілізувався, його пересадили на крісло колісне. З цього моменту він почав частіше виходити на прогулянки та вивчати місто, яке одразу запало йому в душу.
«Дуже подобається. Я хочу тут залишитися жити. Ні, серйозно, я реально шукаю квартиру, підраховую свої кредити та роблю все можливе», — ділиться військовий.
Разом з волонтерами ГО «Мрія Дія» Дмитро побував у театрі на виставі «Гуцульське весілля». Каже, найбільше йому запам’ятався актор-оповідач.
«Оце для мене було найцікавіше. Мені так цікаво було – просто сиджу, слухаю. Потім антракт, хлопці вийшли: «Ми не розуміємо, ми не розуміємо». А я все прекрасно розумію», – розповідає він.
Зараз чоловік тренується, розтягується, освоює крісло колісне на прогулянках. За його словами, лікарі прогнозують, що, можливо, він знову ходитиме, але результат залежатиме й від організму. Військовий вірить, що все вдасться.
«Я розумію, що шанс є, що буду ходити. Треба до цього йти, реабілітуватися, лікуватися», — каже Дмитро.
Читайте також: «Моя сім’я — найбільша мотивація»: історія бійця 102 бригади Тро «Сича»
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87