Вісім місяців тому до Івано-Франківської обласної клінічної лікарні доправили військовослужбовця Юрія з важкими мінно-вибуховими травмами. Чоловік не міг самостійно їсти, пити й рухатися. За цей час він переніс близько 35 операцій, зокрема близько 20 — в Івано-Франківську. Нині Юрій може рухати руками, брати предмети й самостійно давати собі раду в побуті.
Пише Інформатор Івано-Франківськ, покликаючись на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Після поранення військовий перебував у вкрай важкому стані. Він мав черепно-мозкову травму, неповні травматичні ампутації обох кистей, численні переломи передпліч, а також ушкодження внутрішніх органів.
«Він півтора місяця у нас так пролежав, практично весь персонал за ним доглядав. Це дуже сумно все виглядало насправді», — пригадує ортопед-травматолог, завідувач відділення внутрішньо-суглобових травм Андрій Голинський.
Серед ушкоджень, які діагностували у військового, були відкрита черепно-мозкова травма з дефектом лобної ділянки, травматичні ампутації на рівні променево-зап’ясткових суглобів, відкриті переломи обох ліктьових суглобів із дефектами кісткової тканини, пошкодження нервів і м’яких тканин передпліч, а також проникаючі поранення селезінки та дванадцятипалої кишки й гемопневмоторакс.
Значна частина лікування була спрямована на відновлення функцій обох рук. Через дефекти кісткових і м’яких тканин одразу провести фіксацію переломів металевими конструкціями було неможливо. Спочатку медикам потрібно було досягти загоєння тканин, а вже потім виконувати наступні етапи реконструктивного лікування.
«Тут дефекти, — показує лікар. — Оце все — відсутність м’яких тканин, через що неможливо було провести металоостеосинтез. Тому спочатку треба було все загоїти, на це пішло чотири місяців, тоді ми провели остеосинтез, кісткову пластику і множинні реконструктивно-відновні операції на м’яких тканинах та сухожилках», — пояснює травматолог Зорян Галій.
Для зрощення кісток використовували металеві конструкції, зокрема титанові пластини. Лікарі також працювали над відновленням сухожилків і функцій нервів та виконували кісткову пластику.
Медикам вдалося відновити рухливість ліктьових суглобів. Водночас повернути зап’ястям рухливість у звичному розумінні було неможливо, тому військовому виконали артродезування обох променево-зап’ясткових суглобів — хірургічну фіксацію для забезпечення їхньої стабільності.
Щоб Юрій знову міг хапати предмети, лікарі провели операції з транспозиції сухожилків. Завдяки цьому вдалося відновити хапальну функцію рук.
За словами медиків, відновлення обох кінцівок після таких травм потребує тривалого лікування. У випадку Юрія цей процес триває вже вісім місяців.
«Вісім місяців, рахуй, ми впритул тобою займаємося», — каже Андрій Голинський пацієнтові.
Такі операції дають змогу повертати функціональність кінцівок й іншим військовим із тяжкими мінно-вибуховими травмами.
Травматологи обласної клінічної лікарні – фактично одні з небагатьох на заході України, які проводять такі втручання.
Андрій Голинський каже, що травматологічна служба може пишатися результатами, яких вдалося досягти з Юрієм: “Нічого не проґавили, все збережено функціонально”.
Він також називає успіх у лікуванні «великим проєктом» травматолога Зоряна Галія.
«Це він його викохав. Був з ним день у день, ніч у ніч», — розповідає Голинський.
За словами лікаря, такого прогресу не вдалося б досягти без внутрішньої мотивації самого пацієнта.
«На жаль, багато хлопців втрачає мотивацію, і тоді починаються неприємні справи, — зазначає лікар. — Від нас не все залежить, лише 20%, а решта — від них».
Голинський пригадує розмову з Юрієм після першої операції. Тоді він запитав, чи зможе військовий рухати руками, і сам засумнівався. Однак Юрій відповів: «Що, я? Чекай, чекай. Все буде».
Так і сталося. Нині, як каже сам військовий, руки працюють, голова є, решта — докладеться.
Лікування ще не завершене. Попереду в Юрія операція з відновлення кісткової ділянки черепа та лікування ока.
«Лишилося ще зробити пластину на лоб, око підмалювати плюс-мінус», — усміхається військовий.
Водночас чоловік уже самостійно справляється з більшістю побутових потреб.
«Це тепер він модно встав, пішов, відкрив замок. А до того — який замок? Вели під руки, а ще після перенесеної черепно-мозкової його закидало в різні сторони, дуже важкий був…», — пригадує Голинський.
Тепер, за оцінкою травматологів Андрія Голинського та Зоряна Галія, Юрій — «практично для соціуму здоровий чоловік». Попри значну втрату рухової спроможності, він зберіг хапальну функцію та може самостійно давати собі раду.
«Він вже сам собі режисер», — підсумовує завідувач відділення.
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87