«Не дозволяйте страху зупинити себе»: історія військовослужбовиці 102 бригади ТрО з позивним «Лебідь»

«Не дозволяйте страху зупинити себе»: історія військовослужбовиці 102 бригади ТрО з позивним «Лебідь»
Лебідь

Юлія з позивним «Лебідь» — військовослужбовиця прикарпатської 102 бригади територіальної оборони. До цього вона два роки служила у добровольчому медичному батальйоні. У бригаді Юлія пройшла базову загальновійськову підготовку, фахове навчання та адаптаційний курс. 

Пише Інформатор Івано-Франківськ, покликаючись на 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщина.

Позивний — зв’язок із родинною історією

Юлія родом із Київщини. Позивний «Лебідь» обрала самостійно. Він пов’язаний із сімейним корінням: колись її прізвище писалося через «і» — Лебідь, але згодом написання змінилося. Для військовослужбовиці це спосіб зберегти зв’язок із рідними.

Рішення долучитися до війська Юлія прийняла не без страху. Водночас вона розуміла, що війна триватиме, і хотіла бути там, де зможе приносити користь.

«Я буду у війську, я просто в це вірила. Єдине — це питання часу: коли і яким чином, яким шляхом», — згадує Юлія.

Після двох років служби в добровольчому медичному батальйоні вона вирішила продовжити військовий шлях у 102 бригаді ТрО. На початку літа долучилася до підрозділу, де пройшла необхідну підготовку.

Навчання, яке допомагає засвоїти важливі уроки

Під час адаптаційного курсу Юлія не лише готувалася до виконання військових завдань, а й отримувала практичний досвід. Один із навчальних епізодів запам’ятався їй особливо.

Під час тренувань військовослужбовиця загубила турнікет. Наступного дня, відпрацьовуючи штурм бліндажа, вона побачила на землі схожий предмет.

«Я тільки забігаю в бліндаж, перше, що бачу, — валяється турнікет. Думаю: візьму, щоб поповнити мій запас. І тут розумію, що це мій турнікет», — розповідає «Лебідь».

Однак знахідка виявилася частиною тренувальної «розтяжки», яку встановили інструктори. Цей випадок став для Юлії та її побратимів і посестер нагадуванням: на бойових завданнях не можна піднімати невідомі предмети, навіть якщо вони здаються знайомими або потрібними.

Чому домедичну допомогу має знати кожен

Маючи досвід у медицині, Юлія наголошує на важливості тактичної та домедичної допомоги. На її думку, такі знання потрібні не лише військовим, адже небезпечні ситуації можуть виникнути будь-де.

«Тактичну медицину, як і домедичну, повинна знати кожна людина, незалежно від того, чи буде вона дотична до війська. Це базові речі: зупинити кровотечу, зрозуміти, що людина дихає», — пояснює військовослужбовиця.

Юлія зазначає, що опанувати основи домедичної допомоги можна й без значних фінансових витрат. Для цього існують безкоштовні курси. Важливими є бажання навчатися та готовність застосувати отримані знання на практиці.

«Не дозволяйте страху зупинити себе»

Юлія добре пам’ятає власні переживання перед вступом до війська. Тим, хто також розглядає можливість військової служби, але не наважується зробити перший крок, вона радить більше дізнаватися про доступні напрямки та шукати, де можна бути корисним.

«Не потрібно боятися. Більше дізнавайтесь, шукайте, куди можна піти, що можна робити. Не дозволяйте страху зупинити себе. І потім усе стане на свої місця», — каже «Лебідь».

Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87

Exit mobile version