Що робити, аби не прокрастинувати: поради психологині

Буває, що справи накопичуються і замість того, щоб їх швидко вирішити, починається процес відкладання на потім. Така звичка отримала назву “прокрастинація”. Її нерідко порівнюють із лінню, але насправді причини можуть бути набагато глибшими.

Щоб дослідити явище прокрастинації, Інформатор поспілкувався з франківською психологинею Вікторією Леник.

• Що таке прокрастинація і від чого вона виникає

Прокрастинація — це відкладання справ на “потім”, на майбутнє. Часто прокрастинацію плутають із втомою, коли нічого не хочеться робити, коли людина психологічно чи фізично втомлена. Щоб відрізнити прокрастинацію від втоми, треба проаналізувати ситуацію. Наприклад, людина має улюблене хобі, проте їй потрібно зробити невідкладну справу. Якщо людина прокрастинує зі справою, але після того, як почне займатися хобі, буде почувати себе емоційне краще, —  то це прокрастинація. А якщо енергії не добавляється, то це означає, що людина стомилася і їй варто відпочити.

Причини прокрастинації є як вроджені, так і набуті. Серед вроджених – наш мозок спрямований на збереження енергії, адже він не так швидко розвивається, як суспільство. Тобто в древніх людей не було в голові стільки завдань, скільки їх потрібно виконувати зараз. Треба було зберігати енергію, щоб змогти потім здобути їжу та вижити.

Щодо набутих причин, або соціальних, можуть бути погані навички тайм-менеджменту, нерозуміння цілей і кроків, які треба ставити, щоб досягти у чомусь успіху. Також можливе “позитивне підкріплення”, коли людина виконала щось в останній момент і їй пощастило встигнути, і з того часу вона сподівається на таке везіння кожного разу. Коли розумієте, які причини є набутими, можна починати з ними боротися.

• Методи боротьби з прокрастинацією

Треба навчитися планувати свій час, спробувати розбити велику ціль чи справу на малесенькі та конкретні кроки, уточнювати, розуміти, що потрібно, а що — ні. Також важливо усвідомити, що прокрастинація може нашкодити, що зазвичай і відбувається.

Мозок також можна трохи обманути з його енергозберігаючою властивістю. Уявіть, що вам потрібно віднести 2 важких відра з водою, і одне з них розташоване трохи ближче, ніж інше. Зазвичай людина спочатку бере відро, яке розташоване далі і приносить його до потрібного місця. А тоді повертається до того, що стояло ближче. Здається, що спочатку треба принести те відро, що далі, бо потім, наприклад, може не стати сил. Таким чином можна ставити й собі завдання. Тобто спочатку виконувати складніші цілі, а потім братися за простіші й приємніші.

Можна спробувати ще один прийом: важливу справу з дедлайном поставити на друге місце, а справу, яку прокрастинуєте, поставити на перше. Тоді будете думати, що спочатку треба зробити першу справу, щоб встигнути зробити другу, яка має термін виконання.

Важливий також інформаційний детокс. Багато сил та енергії від нас забирають гаджети, новини, соцмережі. Це змушує наш мозок частково деградувати, оскільки змінюється концентрація і увага наче розсіюється. Це погано потім впливає на роботу, тому треба відкласти гаджет і почати домовлятися зі собою. До прикладу, починаєте писати якийсь текст. Телефон відкладаєте в іншу кімнату, вимикаєте і кажете собі, що не будете зараз писати текст, а просто візьмете листок і ручку і посидите над ним 15 хвилин. Тоді почнеться ланцюжок, коли буде писати речення за реченням і напишете весь текст.

Ще один спосіб: виписати всі відкладені на потім справи і поставити їм терміни виконання. При цьому важливо позбутися всього зайвого і проставити собі критерії важливості обов’язків. Також можна уявити себе в майбутньому, коли справа буде виконана і час на її виконання можна буде приділити собі.

• Прокрастинація — тільки негативний процес чи може щось приносити корисне?

З позитивного може бути те, що таке зволікання допомагає “відфільтрувати” справи, які стають не актуальними. З негативного – можуть початися негаразди в сім’ї чи на роботі, коли щось не виконуєте. Також проблеми з самооцінкою через невиконання завдань. Якщо зволікаєте з походом до лікарів, можуть початися проблеми зі здоров’ям. Тобто в якій сфері зволікаєте, там і можливі проблеми.

Проте є ще один аспект. Іноді люди звертаються до мене і кажуть, що мають ціль, але не розуміють чи вона їхня, чи нав’язана соціумом. Такі нав’язані цілі — це не завжди погано, адже ми вчимося в людей і перебираємо для себе щось краще. Але прокрастинація може бути таким моментом, коли вона вказує, що поставлена ціль не ваша. Мозок не виділяє для неї енергії і дає сигнал, що ця справа вам не потрібна.

• Чи можна прокрастинацію віднести до захворювань, і як вона впливає на психіку?

Прокрастинація – не захворювання. У певному сенсі це можна назвати негативною звичкою, а іноді й особливістю характеру. Втім, її можна змінити.

Щодо впливу на психіку, то це знижена впевненість у своїх силах, підвищена тривожність. Дуже рідко, але буває, що прокрастинація призводить навіть до депресії, якщо відкладати справи тривало і на постійній основі. Але це вже найгірший сценарій. Зазвичай виникають труднощі в середовищі спілкування та інші неприємності. Тому треба працювати з прокрастинацією, розібратися що насправді важливо в житті, що хочеться робити і чого бажаєте досягти.

Читайте також: Як запобігти хронічній втомі. Поради психологині.

Анастасія Стецькович