“Направ мою руку, Боже, хай знищить усе вороже”: огляд фільму “Снайпер. Білий ворон”

Стрічка “Снайпер. Білий ворон” вийшла в прокаті цього року на День Незалежності й розповідає історію вчителя-пацифіста з Горлівки, що став на захист рідної землі після вбивства його дружини окупантами. З одного боку це хороший приклад патріотичного кіно, з іншого — тут неозброєним оком видно не одне кліше, властиве для воєнної драми. 

Інформатор розповідає, з чого ж складається цей фільм. Обережно, попереду спойлери!

Перше, що важливо знати перед переглядом, — це не біографічне кіно. Так, головний герой має реально існуючий прототип – військового Миколу Вороніна, в минулому — екопоселенця, історія якого й лягла в основу сюжету. Проте це не екранізація життя Миколи Вороніна, це — ігровий фільм.

На початку ми бачимо повсякденне життя горлівського вчителя фізики Миколи Вороненка. Житло, максимально близьке до природи, кохана дружина, підлітки, які по-різному сприймають дивакуватого фізика. Несприйняття демонструється також із боку локальних тележурналістів, які бажають не так дізнатися про його спосіб життя, як зняти сюжет про такого собі фрика й якомога швидше поїхати назад. Щоб підкреслити контраст між Миколою й іншими жителями Горлівки, герой і його дружина зображені українськомовними, причому мова властиво літературна й правильна. Особливо цей контраст показовий у сцені нападу окупантів на житло героя — перший поворотний момент у фільмі.

Далі — особиста драма й приєднання до добробату, довгі тренування й, зрештою, снайперські навчання й бойові виходи. Тренування — другий сенсовний блок у сюжеті, що завершується сценою, в якій Микола із зав’язаними очима збирає й розбирає автомат за рекордний час. Між другим і третім (снайперським) блоком оповіді бачимо й візуальний символізм — герой перед приїздом на снайперські навчання зрізає поза кадром довге волосся, чим підкреслює свій остаточний розрив із мирним життям.

Візуального й не тільки символізму тут загалом більш ніж достатньо. Все починається із дерев’яного янгола — маленька фігурка, вирізьблена дружиною Миколи як оберіг. Янгол обгорає у пожежі, яка знищує житло героя, а пізніше ми бачимо, що половина фігурки лишається чорною, в той час як інша з часом очищається від попелу.

Це переплітається і з легендою про Білого Ворона, що в сюжеті пояснює знак “пацифік” у дворі екопоселенців. Відповідно до неї, крила міфічного птаха обгоріли, коли він захищав людей від зла — власне, ось і пояснення другої частини назви стрічки. Насправді ж знак — монограма від N і D, nuclear disarmament (ядерне роззброєння), створена художником Джеральдом Голтомом у 1958 році.

Візуальний символізм є і в кольорах кадрів. Так, теплі тони першого блоку стають холоднішими й темнішими протягом другого й третього, переходять у яскраві, наближені до неонових і контрастних відтінків у кульмінації й знову повертаються до холодних наприкінці фільму, в зимовій сцені з титром “лютий 2022”.

Щодо кліше на кшталт “герой, який показує світлину своєї сім’ї, помре в наступній сцені” чи “русскіє ваєнниє верхи на танку з балалайкою” — неоригінально, але допустимо для ігрового жанру, хоч і з цілком серйозною тематикою. Розвиток сюжету за схемою “переродження героя під впливом травматичного досвіду й зовнішніх обставин” — теж цілком класична річ, характерна для фільму про героя-захисника: що воїна, що марвелівського супергероя.

Що ще хочеться відмітити — режисеру вдалось передати патріотизм і не злетіти в шароварщину. А це, знаєте, вдається далеко не всім: у деяких українських фільмах вся національна складова зводиться до кількості прапорів і вишиванок на метр квадратний сцену. Тут ця складова в іншому — в діалогах і діях героїв. Практично повна відсутність “сірої зони” між добром і злом також виправдана, адже фільм оповідає про безкомпромісну війну, яка на момент і прем’єри, й написання цього огляду триває у реальному часі, без будь-яких “не все так однозначно”.

Юлія Равлюк

Читайте також: “Снайпер. Білий ворон”: кінопоказ і збір коштів на ЗСУ

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com