Вночі готують для дітей, щоб встигнути до ранкових знеструмлень: інтерв’ю про франківську освіту в час війни

Ми продовжуємо цикл інтерв’ю із заступницею директора з господарських та соціально-економічних питань Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради Світланою Пашкевич. Сьогодні ми розкриємо тему енергонезалежності закладів освіти, підготовку до зими, роботу харчоблоків в умовах знеструмлень, “пункти незламності” й обігріву у школах й неочікувану проблему господарників. 

Пише Інформатор.

Спершу нагадаємо, що минулого разу ми розповідали про стандартні набори в укриттях, їх облаштування й виклики для педагогів й вихователів у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Радимо перейти за покликанням “Підвальні приміщення ми почали готувати з осені 21-го”: інтерв’ю про укриття у Франківських закладах освіти”.

Далі ЧАСТИНА II – ЕНЕРГОНЕЗАЛЕЖНІСТЬ. 

С.П: У нас всі заклади освіти мають резервні джерела живлення — генератори. Вони в першу чергу розраховані для живлення укриття.

Завжди, коли ми приймаємо рішення, то моделюємо найжахливішу ситуацію. Наприклад, повітряна тривога, діти в підвальному приміщенні, пропадає електрика, темно, ліхтарі, якими вони вже забезпечені, зламались. І щоб не було паніки, укриття має освітлюватись. Тому до генераторів підживлені всі укриття в навчальних закладах освіти (ред. дошкільної та загальної середньої освіти) міської громади.

Багато керівників пропрацювали дуже серйозно цей аспект, бо є навіть заклади, які заживили холи від генераторів. Ми так і підсумкове оцінювання влітку на генераторах пройшли, тоді саме в липні почались знеструмлення.

Як вплине підвищення акцизу на пальне на підготовку до зими? 

Воно в нас ще закуплене по старій ціні, але є необхідність купувати ще. І це дуже лякає, тому що коли формується бюджет на новий фінансовий рік, то закладаються витрати по одній ціні, а в середині року так — тиць! Електрика підіймається в ціні. У нас комунальні послуги “з’їдають” левову частину витрат на освіту. Це дуже дорого, але ми не можемо не використовувати електроенергію, ми не можемо не використовувати опалення. Освіта — це дорога неприбуткова організація, але споживаємо ми немало. А в період війни це в рази більше.

Чи всі заклади підключені до центрального опалення? 

Ні, в нас дуже багато закладів з газовими котельнями. З твердопаливними або на вугіллі є тільки Підпечерівський ліцей і садочок, Підлузька та Узинська гімназії. Вони готові до опалювального сезону, бо уклали угоди на закупівлю дрів/вугілля та на обслуговування, всі решта це або газові котельні, або обслуговується ДМП “Івано-Франківськтеплокомуненерго”.

Якщо трапляється якась аварійна ситуація, то “Теплокомуненерго” завжди відправляє працівників й вони усувають неполадки. Взагалі працівники ДМП дуже відповідально ставляться до своєї роботи, бо коли були знеструмлення по 4-5 годин, то вони старались вийти з цієї ситуації так, щоб жоден заклад освіти не постраждав. Це були “танці з бубном”, але ми пережили зими й в нас було тепло всюди.

Реформа шкільного харчування Олени Зеленської : як успіхи у Франківських закладів освіти?

На жаль, ми туди не потрапили. Ми подавались, проте нас не відібрали. Та попри те ми не зупиняємось, бо ще є гранти, є донори, є благодійні організації. В наших дошкільних та загально освітніх закладах є багато учнів ВПО, тому БО цікавляться, чим можуть допомогти. Ми й самі шукаємо гранти та подаємось.

Харчоблоки в навчальних закладах працюють ТІЛЬКИ на електриці. Як годувати дітей під час знеструмлень?

Харчування не може бути якісним, якщо ти не маєш умов для приготування. Працівники кухні, особливо в дошкільних закладах освіти, їх не зламати нічим, вони підлаштовувались під графіки вимкнення світла.

Це ті люди, які приходили на роботу о 3 ночі, щоб приготувати діткам сніданок, бо о 7 ранку світла вже не буде. Вони не можуть прийти о 6 ранку, бо часу не вистачить. І так триває вже не один рік. Це люди, які пристосувались до такого графіку знеструмлень і попри всі перепони наші дітки їдять гарячі страви.

В закладах загальної середньої освіти теж працівники віртуози, їм треба прохарчувати сотні дітей і вони для цього роблять все необхідне. Коли мене питають батьки: “Як готувати? Наші іти будуть голодні! Світла немає! Генератори не закупили”, проте треба розуміти, що справа не в генераторах.

Харчоблок споживає мінімум 50 кВт в годину, в той час, коли вся школа максимум 25 кВт у випадку, коли всі вчителі вирішили разом одночасно попити кави, увімкнути принтери й всі класи інформатики працюють.

Харчоблоки це “машини”, що споживають дуже багато. Вони мають мінімум дві трьокамфорні плити, що “накручують” від 18 до 25 кВт в годину, а також пароконвектомат, що “тягне” на 10 кВт. Коли ж готується їжа, то воно все увімкнене одночасно.  Тут потрібна підстанція, яка потребує обслуговування, заправлення й окремого навченого працівника, який матиме спеціальний допуск до роботи з нею.

Сама підстанція коштує від 400 тисяч гривень і вище, але якщо ми візьмемо 50 шкіл й 41 комунальний садочок? Тому вартість установки, підключення, заправлення та обслуговування й ще додатково 100 працівників до штату загалом, яким потрібно буде платити зарплатню. Це потягне не один десяток мільйонів гривень.

Ми поки що не бачимо в цьому нагальної потреби. Усі заклади освіти мають як мінімум 2 вводи, тобто вони живляться від двох ліній обленерго. Якщо школа без світла, це не означає, що харчоблок знеструмлено. 

Дошкільні заклади здебільшого мають один ввід, проте вони пристосувались до графік вимкнень електроенергії. Коли тільки увечері стає відомо про завтрашні знеструмлення, працівники повідомлені й адаптуються до цього.

Найгірший варіант — блекаут. Що тоді?

Вийдемо з будь-якої ситуації. Всього 43 пункти незламності й обігріву знаходяться на базі шкіл та садочків, де вже готові буржуйки, дрова, генератори, паливо, ліхтарі, ба навіть набори каструль, запаси первинної їжі та місткості для води.

Харчами на екстрений випадок нас забезпечила міська рада, дрова від “Теплокомуненерго”. Загалом це 50 кубічних метрів, які  ми розподілили між навчальними закладами.

Пункти обігріву облаштовані тільки в підвальних приміщеннях закладів освіти. Ми готові до цього і вже давно. В нас є 45 буржуйок й 90 наборів каструль, щоб якщо виникла потреба готувати їжу — ми могли це організувати. В нас десятки тисяч учнів та десять тисяч дошкільнят, ми маємо бути готовими. 

Найнеочікуваніша господарська проблема для навчальних закладів?

Я вже готова кричати на все місто щодо собачників (ред. сміється). Я дуже люблю собак, проте не їх безвідповідальних власників.

Ми вже максимально обгородили території, проте вони однаково заходять на зелені території біля шкіл й не прибирають фекалії за своїми тваринами.

До теми: “Підвальні приміщення ми почали готувати з осені 21-го”: інтерв’ю про укриття у Франківських закладах освіти

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com

Телефонуйте за номером 096 989 60 87