24 вересня в просторі «Хартія-Хаб» у Івано-Франківську відбулась зустріч, присвячена темі безбар’єрності. Спікерами виступили фахівець з доступності та інклюзивних практик громадської спілки «Ліга сильних» Володимир Висоцький та ветеран російсько-української війни Артем Передреєв.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ з місця події.
Тема безбар’єрного простору стала особливо актуальною після початку повномасштабного вторгнення. Та хоча більшість людей ототожнюють її з наявністю пандусів, підйомників і тактильної плитки на тротуарах, насправді «безбар’єрність» – набагато ширше поняття.
«Це не тільки, і не стільки про фізичний, а про й метафізичний простір, – наголошує Володимир Висоцький. – Адже суспільство має прагнути, щоб кожна людина почувалась комфортно, і морально в тому числі».
Фахівці виділяють 6 напрямків безбар’єрності:
- фізична безбар’єрність (тут мова про пандуси, перила, підйомники, інклюзивні громадські простори і т.ін.);
- освітня безбар’єрність (наявність в закладах освіти умов для навчання дітей з особливими освітніми потребами);
- інформаційна безбар’єрність (переклади жестовою мовою, таблички шрифтом Брайля, субтитри, адаптація сайтів для користування людьми з порушеннями слуху або зору);
- цифрова безбар’єрність (доступ до швидкісного інтернету, публічних послуг та публічної цифрової інформації та державних сервісів в зручному для кожного користувача форматі);
- економічна безбар’єрність (можливість працевлаштуватись, отримати банківські послуги, гранти і т.ін.);
- суспільна та громадянська безбар’єрність (поважне ставлення до кожної людини).
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, особливо актуальною стала тема безбар’єрності для людей з інвалідністю, оскільки їх кількість значно зросла з початком російської агресії.
«За приблизними підрахунками, бо точної статистики немає, та й вона постійно змінюється, після лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю зросла щонайменше на 600 тисяч і складає в Україні близько 3,4 млн чоловік. А в сучасних реаліях – це понад 10 відсотків населення», – розповідає Володимир Висоцький.
І саме зараз виникла гостра необхідність переглянути своє ставлення до цих людей, змінити його і почати з найпростішого – зі слів.
«В центрі уваги завжди має стояти людина, – наголошує пан Володимир. – Тому поняття «інвалід», «візочник», «каліка» в сучасному світі є неприпустимими. Навіть такі конструкції, як «людина з інвалідністю», «людина в кріслі колісному», «людина з порушенням зору або слуху» варто використовувати тільки тоді, коли є потреба звернути увагу на цю особливість. В звичайному житті і спілкуванні вони є зайвими».
«Я зазвичай не звертаю уваги на слова «інвалід» або «візок», мені байдуже, – розповідає Артем Передреєв. – Однак є багато побратимів, яким у схожих ситуаціях дуже не подобається, як люди починають дивитися, називати. Неприємно їм це».
Також він згадував ситуації, коли люди нав’язливо намагались допомогти і навіть хапали за крісло колісне, щоб перевезти на інший бік вулиці: «Я в більшості ситуацій можу справитись сам. Ну а якщо, наприклад, не можу в магазині до чогось дотягнутись – попрошу».
За словами Володимира Висоцького, бажання нав’язати свою допомогу пов’язане з застарілим сприйняттям інвалідності, коли в минулому її вважали особистою і медичною проблемою людини, що викликало почуття жалю.
Сучасний світ визначає інвалідність як соціальне явище, а людина з порушенням здоров’я не обов’язково має інвалідність. Тому головна задача суспільства – створити настільки комфортні умови для кожного, що ніякі проблеми зі здоров’ям не стануть перешкодами для активної участі в житті громади. Тоді і поняття «інвалідність» зникне само собою.
Читати також: Пам’ять і пам’ятки: у Франківську відбулась розмова про особливості збереження споминів у сучасному світі
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Джерело головного фото – Фейсбук-сторінка “Хартія Хаб”.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
