8 вересня в івент-холі «Промприладу» дослідниця культурної пам’яті Христина Рутар провела лекцію-бесіду про особливості збереження пам’яті в умовах сучасного світу.
Повідомляє Інформатор Івано-Франківськ з місця події.
Людство віддавна намагалось зберігати важливі спогади про події та постаті в різних формах: від переказів до пам’ятників, від назв вулиць і міст до загальнонаціональних символів.
У ХХ столітті сталась ціла низка подій, пам’ять про які відбилась не тільки на окремих групах людей, а навіть цілих народах і людстві загалом. В більшості своїй вони були трагічними: дві світові війни, Голодомор, Голокост. Це призвело культурної травми, яка, в свою чергу, стала причиною створення великої кількості пам’яток про ці події. Були написані тисячі книг і полотен, зняті десятки фільмів, поставлені сотні пам’ятників як конкретним особистостям, так і глибоко символічні. Однак задача була одна – переосмислити цей досвід і зберегти пам’ять про нього.
Христина Рутар, лекторка, дослідниця культурної пам’яті
«Одним з потужних символів став, наприклад, червоний мак, – розповіла Христина Рутар. – Зараз він є нагадуванням про трагедію Першої і Другої світових воєн. А почалось все з невеликого вірша канадського військового лікаря Джона Мак-Крея «У полях Фландрії», який починається словами про макові поля, червоні, наче після бою. І цей символ є актуальним вже понад 100 років в багатьох країнах світу».
Символом-квіткою для вшанування захисників і захисниць в сучасній Україні став соняшник, що є втіленням соціальної пам’яті про війну проти російського агресора.
Україна вкотре переживає велику культурну травму, однак навіть з такого досвіду можна отримати позитивні наслідки, об’єднати людей.
«Наприклад, у 2022 році 80 країн світу визнали Голодомор геноцидом проти українського народу, – зазначила Христина Рутар. – І саме повномасштабне вторгнення стало тлом, на якому міжнародна спільнота визнала, що це було спланованим актом проти українців як народу. І агресор, що показово – той самий».
Якщо говорити про сучасні способи збереження пам’яті, то вони часто стають тимчасовими і ситуативними: акції, перфоменси, інсталяції. І поряд з тим, через велику кількість інформації і цифрового контенту, пам’ятки стають персоналізованими, вони починають переповнювати простір і зрештою, перестають виконувати свою функцію.
Інсталяції
Приклад такого перенасичення навели самі слухачі: куби пам’яті на вулицях та меморіальні дошки на фасадах будівель.
«Так, їх багато. Тим більше, ми ще у процесі війни, тобто їх стане ще більше. Однак такий вид збереження пам’яті – тимчасовий, – пояснила науковиця. – Пам’ятники будуть більш узагальненими і символічними. Не виключено, що навіть в цифровому форматі, враховуючи розвиток сучасних технологій».
На думку дослідниці, сучасні виклики можуть зробити українців сильнішими, оскільки молодь відмовляється від думки про роль України, як жертви, що було притаманно попереднім поколінням. Відбувається акцент на силі, мужності і самодостатності українців як нації. І це обов’язково потрібно закарбовувати в соціальній пам’яті.
Читати також: Відбудеться показ фільму та зустріч із військовим в Івано-Франківську
Підписуйтесь на нас в Google новинах, щоб не пропустити головне.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
Телефонуйте за номером 096 989 60 87
