Верховна рада України схвалила закон про націоналізацію майна росіян, а також тісно пов’язаних із Росією громадян інших країн, які публічно заперечують війну Росії проти України та схвалюють дії російських сил в Україні.
Інформатор вирішив розібратися, як працюватиме цей закон, які можливості та ризики він несе у собі.
Закон, який підтримала Верховна рада, вносить зміни до раніше ухваленого закону про примусове вилучення права власності Росії та її резидентів. Тепер його дію буде розширено на фізичних осіб – громадян Росії та осіб, які не є громадянами Росії, але мають із нею тісний зв’язок у вигляді місця проживання або заняття основною діяльністю. Також майно можуть вилучити у юридичних осіб, які працюють в Україні, але їх бенефіціаром є Росія, та юридичних осіб, у яких Росія прямо чи опосередковано володіє часткою в капіталі.
Під дію закону тепер підпадають будь-які фізичні чи юридичні особи, які публічно заперечують війну Росії та України або підтримують російську сторону. Вилучити майно дозволяється також у компаній та громадян, які не зупинили або не припинили свою економічну діяльність на території Росії під час воєнного стану в Україні. Все майно, яке буде націоналізовано, спрямують “у рахунок майбутньої репарації на користь України, яка зазнала агресії з боку Російської Федерації”.
Можливості
Як пояснив адвокат Станіслав Ліфлянчик, законопроект передбачає можливість досить точково конфісковувати майно у підприємств за рішенням РНБО Йдеться про юридичних осіб, засновниками чи бенефіціарами яких є громадяни РФ чи підприємства, зареєстровані на території РФ.
“Порядок наступний: Кабінет Міністрів повинен самостійно визначити, які підприємства підлягають конфіскації. Далі Кабмін передає проект рішення до РНБО. РНБО розглядає проект і або його приймає, або відмовляє в його прийнятті. Якщо рішення прийняте, його передають Президентові, який своїм указом запроваджує його в дію.Під час воєнного стану цього указу достатньо.По закінченні воєнного стану указ повинні передати до Верховної Ради і вона протягом 6 місяців (не пізніше) повинна ухвалити відповідний закон. Надалі конфісковані підприємства будуть передаватися до спеціально створеного державного підприємства, яке ним або управлятиме, або проведе процедуру його реалізації з торгів відповідно до законодавства України. Такий порядок конфіскації майна резидентів Російської Федерації”, – сказав Станіслав Ліфлянчик.
Ризики
Аудитор Михайло Крапивко бачить у цьому законі певні ризики, що можуть виявитися після перемоги України.
“З політичної точки зору вилучення майна країни-агресора – правильний крок. В Україні в низці підприємств є досить багато власності, яка належить росіянам. Частина цих підприємств мають важливе значення для України. При виконанні цього закону йтиметься не про корпоративні права, а про все майно, що належить їм, відбуватиметься арешт цього майна та його реалізація з метою отримання коштів, які можуть бути зараховані як репарації, або арешт майна, його оцінка та заморозка, і в тому, і в іншому випадку підприємство припиняє свою діяльність. Тобто українські громадяни втрачають роботу, а споживачі продукти, яке це підприємство виробляло, крім того, Україна має низку зобов’язань у рамках Світової організації торгівлі, один із принципів якої – свобода руху капіталу. У разі ми капітали заарештовуємо. Пройде війна, відсвяткуємо перемогу та ризикуємо тим, що розпочнуться суди, що ґрунтуються на зобов’язаннях України перед СОТ, в яких громадяни Росії заперечуватимуть цю конфіскацію та виставлятимуть позови вже за іншою оцінкою. Зрозуміло, що Україна зарахує гроші за мінімальним, а вони вимагатимуть за максимальним, з урахуванням втраченого прибутку. При цьому вони можуть стверджувати, що в цей період, будучи громадянами РФ, не проживали на території РФ, не сплачували податки, не брали участі у виборах і т.д. А отже, вони не повинні відповідати за дії РФ. На мою думку, було б коректніше на сьогодні накласти арешт на ці активи до закінчення війни. А після перемоги вирішувати питання відшкодування збитків. Щоб ці активи продовжували працювати, в них треба впровадити кризових менеджерів, арбітражних керуючих, які спостерігатимуть за управлінням, щоб не допустити вимивання активів. А далі потрібно приймати рішення щодо кожного конкретного активу та кожного конкретного власника”, – сказав Михайло Крапивко.
Які підприємства потрапляють під дію закону
В Україні на сьогодні працюють 17 тисяч компаній, серед власників, засновників або кінцевих бенефіціарів яких є хоча б один громадянин або резидент Російської Федерації або Республіки Білорусь У переліку таких компаній є досить великі, з оборотом на мільярди гривень, повідомив Opendatabot – платформа для роботи з відкритими даними, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.
Примітки щодо наявності російського/білоруського власника вже з’явилися у картці компанії на сайті, а також в АРІ для банків та фінансових установ. У Єдиному держреєстрі юридичних осіб на 24 лютого таких активних компаній налічувалося 16 896.
Ольга Палій
