Повномасштабне вторгнення росії стало викликом для багатьох. Чимало лягло на плечі волонтерів та громадських активістів. Перед ними постало завдання змінити роботу й пристосуватися до нових умов.
Інформатор розповідає, як громадські діячі з Івано-Франківська та Донецької області адаптували роботу в час повномасштабної війни.
Андрій Грудкін – виконавчий директор Коаліції “На “Лінії зіткнення”. Його рідне місто сьогодні обстрілюють російські окупанти. Коаліція – спільнота людей, які з 2014 об’єдналися ідеєю розвитку регіонів Донецької області.
“Люди не хотіли виїжджати зі своїх міст, а бажали розвиватися. І розвиток дійсно був. Ми рухалися до сучасної європейської України. Ми співпрацювали з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Активісти зі Щастя, Попасної, Авдіївки, Світлодарська, Красногорівки, – усі ми були впевнені у розбудові територій. І це відбувалося. Ніхто не думав, що буде велике вторгнення. Однак ми не розчаровані тим, що робили. Багато плодів діяльності розбомблені, знищені. Люди змушені виїхати”, – розповідає він.
Три чверті учасників Коаліції знаходяться по всій Україні, більшість волонтерить. Зокрема, здійснюють закупівлі за кордоном.
“Ми фіксуємося на точковій допомозі тим, хто цього потребує”, – зауважив Андрій Грудкін.
Голова ГО “Молода Просвіта Прикарпаття” Євгенія Бардяк зауважила, що з 2014 року ГО стала членом Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”. У 2019 році реалізували проєкт щодо взаємодії активістів сходу та заходу України. Стало зрозуміло, наскільки на Донбасі багато проукраїнських людей.
“Зараз новий виклик: люди зі сходу України залишаються там і ведуть активну роботу. Ми стараємося їм допомагати звідси. Потребують підтримки і люди, які переїхали звідти”, – каже вона.
З 24 лютого “Молода Просвіта Прикарпаття” переключилася на гуманітарну допомогу. Передусім, на Донеччину та Луганщину. Так, вчора у той регіон поїхав третій вантаж.
“Нам тяжко туди передавати, це тривалий процес. Ми познайомилися з громадськими організаціями, які там залишаються. Вони допомагали нам передавати вантажі у більш гарячі точки. Зараз нам цікаво побудувати нові шляхи інтеграції”, – зауважила Євгенія.
Представник волонтерського штабу молодіжної ради (віднедавна це ГО “Між іншим”) Владислав Соха зауважує, що перед повномасштабною війною їхня діяльність лише починала розвиватися. До молодіжної ради входять 35 організацій ТГ.
Штаб працює у трьох напрямках:
Гуманітарному – згуртування і медіакомунікації. На базі молодіжного центру “Параграф” працює склад, який приймає допомогу від бізнесу, спонсорів, людей. Працюють також прихистки, нещодавно відкрили шелтер для активістів з Донбасу. Завдяки спільним зусиллям відкрили колівінг для тривалого перебування (від 3 до 6 міс).
Напрямок спілкування – надання психологічної підтримки, різного роду заходи, спрямовані на взаємообмін інформацією та спілкування.
Третій напрямок – медійний. Він передбачає комунікацію щодо можливостей, поселення, допомога переселенцям, можливості для них. Це робота і телеграм-каналу “Безпека ІФ”.
Голова правління ГО “ДОМ4824” Наталія Вишневецька Переїхала у Франківськ у 2014 році. ГО була створена у 2015 році, аби допомагати переселенцям.
“У 2014 році нас сприймали як щось чужорідне, ставилися з опаскою. Багато людей поверталися назад в Донецьк, бо витрати на оренду житла, оплати податків ФОП лягали на плечі самих переселенців. Зараз зовсім інша ситуація”, – зауважує вона.
У ГО цього року планували поміняти статут, бо кілька років вони працюють над проблемами жінок, а переселенцями менше. Втім через повномасштабну війну проблема останніх актуалізувалася.
Зараз команда організувала шелтер на 65 місць і допомагає з нагальними потребами. Для дітей придумають різні види дозвілля. А ще залучають кошти з-за кордону.
Активісти переконані – попереду багато роботи, тож треба формувати інші стратегії, ніж були дотепер.
Софія Сіренко
