Сьогодні, 13 травня, у Прикарпатському університеті відбулася презентація книги “(Не)сподіваний Стефаник”.
Повідомляє Інформатор.
У книги троє авторів – Володимир Великочий, Іван Монолатій, Ольга Деркачова. Передмову до видання написав професор Степан Хороб. Кожен з авторів має свій розділ й аналізує новели письменника через призму свого фаху – історика, політолога, літературознавця. Над Стефаником роздумують у контексті тогочасних історичних подій, суспільних, політичних, розглядають його новелістику. Назва видання мала бути іншою – як заперечення канонічності – “Не політик, не політолог, не поет”. Однак вирішили, що таку назву не зрозуміють.
Зі слів письменниці, науковиці Ольги Деркачової, книга – особлива, бо її народження припало на час повномасштабного вторгнення росії.
“Вона по-особливому дорога і по-особливому цінна. Ми проживаємо такий період, коли не знаємо, чи те, що ми робимо, потрібно. Коли те, над чим працюєш, отримує паперовий варіант і відгуки свідчить – потрібно. Книги потрібні завжди. Слово – це зброя, слово лікує. Моя частина представляє аналіз новел Стефаника. Це спроба поглянути, чому персонажі самотні, звідки береться самота”, – розповіла вона.
Як відзначив Степан Хороб, книга демонструє не “утертого” Стефаника, якого нам пропонували у радянський час, а іншого. Зміст його творів перегукується з сьогоднішнім днем. Асоціації більш, ніж очевидні. Тож назва книги – невипадкова. Бо для когось цей автор постане по-новому, а для інших – цілком “сподіваний”.
Володимир Великочий розповів, що його рецепція Стефаника змінилася, коли він писав статтю у книгу. У радянський час це був селянський письменник.
“Під час написання я не хотів робити позитивістський опис. Важливо було не нашкодити славі. Стефаник має не так багато новел. Спосіб його писання був жахливий: він мучився, коли писав, разом зі своїми героями. Його творчість мала б надихнути всіх, а зокрема, наших захисників, завдяки яким вдається провести презентацію”, – сказав вчений і додав, що його улюблені новели – “Марія” та “Діточа пригода”.
Щоб зрозуміти Василя Стефаника, треба пожити в Русові хоча б рік, битися за межу, обробляти землю, сваритися з сусідами, вважає Іван Монолатій.
“Ми переконані, що зараз найвища пора в університеті започаткувати академічну нагороду імені Василя Стефаника у таких номінаціях: краща монографія, краща стаття, кращий мистецький твір”, – сказав вчений.
Відкривайте Стефаника по-новому. Книгу можна купити в місцевих книгарнях.
Софія Сіренко
