В Івано-Франківськ переїхало харківське видавництво “Відкриття”. Команда створює якісні книги сучасних українських письменників.
Інформатор розпитав, як то – працювати переселеному видавництву й випускати в світ книги в час повномасштабної війни.
Видавництво було засноване рік тому і мало назву “Літера V”, у березні найменування змінили на “Відкриття”. Воно спеціалізується на виданні української літератури сучасних авторів, а ще харківської краєзнавчої літератури. Так, минулого року побачила світ книга вчительки біології і блогерки Ольги Халепи “Орелія”, присвячена подіям на Харківщині впродовж 20-40 років минулого століття.
“У нас є проєкт “Харків: люди, події, дати”, якому більше п’яти років. Весь матеріал, який ми збирали і продовжуємо збирати у його межах, ми видаємо у вигляді альманахів. “Літера” видає тих авторів, імена яких невідомі широкому колу читачів. У цьому наша місія”, – розповідає головна редакторка видавництва Наталія Васильєва.
У команді видавництва троє людей. На кожен проєкт формують окрему команду. Розпитуємо про переїзд з Харкова на початку повномасштабної війни. Вибору чи покидати Харків чи ні – не було, каже Наталія. У неї – маленька дитина. У Франківську їм допомогла облаштуватися подруга.
“У Харкові ми працювали віддалено. У нас була налагоджена комунікація. Весь потрібний для роботи матеріал я перекинула на гугл-диск. Переїхала, відкрила ноут-бук і почала працювати далі. Нову друкарню ми знайшли в Києві. Всі наклади книг залишилися в Харкові. Вони цілі, сподіваємося так буде і далі. У Франківську я отримала інформаційну підтримку. Видавнича спільнота – камерна, потрібен час, аби до неї зайти”, – каже Наталія.
Щоб вижити невеликому видавництву, потрібно випускати наклади від 500 примірників. Для цього потрібно мати в середньому тисячу доларів. Фонд “Keep Going” нещодавно виділив на підтримку “Літери” 36 тис грн. Ці кошти пішли на видання книги “Лотова жінки” Олени Просцевічене. Цей текст розповідає правду про війну в Україні. Місія видавництва – знайти таку книгу, через яку б зупинялося серце. А таких – одна на 200.
“Для того, щоб рухатися далі, нам потрібно видавати книжки. Таким чином просувати твори українських авторів і рухати маховик економіки”, – додає видавчиня.
Ще одна книга, яку планують випустити в світ, – “Після останньої крапки” Наталії Васильєвої. Тут зібраний видавничий, письменницький і редакторський досвід. Вона писалася три роки і мала вийти в березні.
“Книжка дає свободу писати і розповідає, що роботи далі. Вона потрібна, щоб українська література, яка з’явиться після перемоги, скоріше побачила цей світ. Адже досвід, який ми зараз переживаємо, з часом буде описаний у книгах. Хочу, щоб людина знала, їй нічого боятися – треба висловлювати думки”, – розповідає авторка.
Наталія працює в тандемі з філологинею Олександрою Ломакою – випусковою редакторкою. Дівчата знайомі уже 12 років і разом відвідували одну літературну студію “Зав’язь” у Харкові.
Побажаємо видавництву “Відкриття” нових авторів і книг!
Софія Сіренко
