Інформатор розпочинає серію репортажів про франківські цвинтарі. Спершу ми вам розповімо про меморіальний сквер, на місці якого раніше було кладовище, що сплюндрувала радянська влада.
Повідомляє Інформатор.
Історія Меморіального скверу в Івано-Франківську розпочинається 1782 роком – саме тоді тут започаткували міське кладовище. За віком воно старіше за Личаківське та Байкове. З 1955 року людей ховати перестали.
Сквер розташований позаду готелю “Надія” та драмтеатру. Яка ж його історія? Як цвинтар перетворився на сквер?
Наприкінці 18 століття цвинтар, відомий як станіславський некрополь, розташовувався на околиці. Місто росло, і він опинився у центрі.
У 1885 році спорудили німецьку кірху. Це був неоготичний храм, розташовувався приблизно навпроти теперішнього пам’ятника Франку. Побачити, яким він був, ми можемо лише на листівках. Храм підірвали у 1971 році.
Давня світлина – з книги “Івано-Франківськ на давній поштівці” 2011 року.
Тут спочили тисячі людей різних національностей. Надгробки створювали відомі скульптори.
Також тут були поховані вояки УСС та УГА, легіонери, які воювали проти УГА в 1919 році, червоноармійці.
У 1955 році ховати людей тут начебто уже не можна було, однак у 1968 році влада дозволила проводити поховання – причому на місці могил січових стрільців.
На фото – символічні могили вояків УГА.
У 1070-х роках на цвинтарі почали розгулювати вандали, які плюндрували могили, розбивали гробниці, розкидали кістки. Влада, звісно, мовчала. У 1980 році прийняли рішення ліквідувати кладовище, у якому залишили могили декількох відомих діячів.
Родичам померлих дозволяли перепоховати їх на цвинтарі села Чукалівки, де зараз міське кладовище.
Відроджувати Меморіальний сквер почали у 1989 році, а реконструкцію провели у 2002 році. Тоді й спорудили каплицю.
У 2014 році в Меморіальному сквері поховали Героя Небесної Сотні Романа Гурика, а згодом тут спочили й Герої АТО.
А так сквер виглядає сьогодні. Поміж могил і пам’ятних знаків граються діти, а мешканці вигулюють собак. Останнє, до речі, заборонено.
Могила Юзефи Дзвонковської не збереглася. У 2006 році встановили пам’ятний знак.
Могила Володислава та Марії Крушельницьких, батьків письменника, педагога Антона Крушельницького.
Могила Михайла Мочульського, перекладача, письменника, літературознавця.
Могила Гославського – польського поета.
Могила Зигмунта Мрочковського – голови філії культурно-спортивного товариства “Сокіл”.
Могила Михайла Мочульського, перекладача, письменника, літературознавця.
Могила видатного композитора Дениса Січинського.
Кароль Свідзінський – польський поет.
Євген Желехівський – лексикограф, педагог і громадсько-культурний діяч.
Мелітон Бучинський – фольклорист і громадсько-культурний діяч, приятель Франка, Павлика, Драгоманова.
Іван Яхно – педагог, доктор філософії.
За матеріалами книги “Івано-Франківський некрополь”.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
