Що криється за лісовою реформою — погляд експерта

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Деякі питання реформування управління лісової галузі» від 7 вересня 2022 р. № 1003. Вона стала чинною 10 вересня та передбачає реформування лісової галузі.

Що це означає, пише Інформатор із посиланням на Івана Паламарчука, Голову комітету охорони надр Асоціації ПАЕУ, заслуженого природоохоронця, експерта з питань надрокористування, агроекології та екологічного контролю.

Реформа передбачає структурні перетворення: ліквідацію 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства й 158 держлісгоспів, утворення єдиного державного спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Ліси України» і його місцевих філій. У подальшому “Ліси України” стане акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі. Також йдеться про утворення дев’яти регіональних офісів лісового та мисливського господарства:

• Північно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Рівне)
• Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Львів)
• Південно-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Хмельницький)
• Центрально-Західне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Вінниця)
• Центральне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Житомир)
• Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Чернігів)
• Північно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Харків)
• Південно-Східне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Дніпро)
• Південне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства (м. Миколаїв)

Також формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. Із функціональних перетворень:

• ДП «Ліси України» здійснює господарську діяльність;
• Регіональні управління Держлісагентства впроваджують державну політику і контролюють діяльність лісокористувачів;
• Держлісагентство координує взаємодію двох вертикалей управління – ДП «Ліси України та регіональних управлінь Держлісагентства.

Постанова визначає, що відповідно до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація лісів ДП «Ліси України» і АТ, на яке буде перетворене державне підприємство, заборонена. В розпорядження ДП «Ліси України» переходить право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення. Також ДП «Ліси України» стане правонаступником договорів про тимчасове користування лісами, лісових сервітутів, договорів про умови ведення мисливського господарства суб’єктів господарювання та сертифікатів ведення лісового господарства PEFC та FSC суб’єктів господарювання, які перебувають у сфері управління Держагентства, що реорганізуються.

В основу рішень Міндовкілля та Держлісагенства щодо підтримки реформування галузі лягли обгрунтування Центру розвитку ринкової економіки (CMD-Ukraine). У ньому негайне реформування існуючої системи вважають критично необхідним і обґрунтовують його такими факторами:

• відсутність системного державного фінансування змушує шукати шляхи самофінансування за рахунок лісозаготівлі незалежно від екологічного значення лісів. Це призводить до виснаження лісів та суперечить вимогам сталого використання лісів;
• за відсутності реформування галузі через хронічні системні проблеми вже у короткостроковій перспективі очікується скорочення ВВП – на 0,1%, числа зайнятих на 7,4 тис. осіб, зменшення податкових надходжень на 185 млн грн та експорту готової продукції деревообробної та меблевої галузей на 12%;
• форма ДП з подальшою з подальшою корпоратизацією і перетворенням на ПАТ є найбільш вдалим варіантом реалізації реформи. Проведений аналіз засвідчує, що альтернативні підходи мають значні недоліки як бюрократичного характеру так і несуть соціальні ризики. Крім того, такий підхід відповідає досвіду країн ЄС – Польщі, Словаччини, Литві, Фінляндії та ін;
• моделювання орієнтовних показників діяльності такого ДП в середньостроковій перспективі (протягом наступних 5 років) показує зростання площі відтворення лісів на 34%, на чверть збільшення заготівлі, доходів від реалізації на 61%, чистого прибутку та капітальних інвестицій в 2 рази (в постійних цінах). Крім того, прогнозується зростання середньої заробітної плати в 2,5 рази;
• реформування дозволить системно вирішити хронічні проблеми управління, що накопичувались роками, зокрема ліквідувати фінансові дисбаланси у галузі (наприклад середня з/п між лісогосподарськими підприємствами відрізняється у 8 разів), забезпечити ведення лісового господарства до стандартів та практик ЄС, вирішити конфлікт розподілу функцій у лісовій сфері (контролююча – господарююча), збільшити інвестиційну привабливість галузі (централізована форма управління зрозуміла для інвестора) та відповідно залучити кредитні ресурси, гранти ЄС на впровадження інноваційно-інвестиційних проектів, скоротити незаконні рубки, детінізувати ринок деревини і головне забезпечити сталий та ефективний розвиток лісового господарства;
• за найбільш консервативним сценарієм (детінізація ринку та збільшення пропозиції ліквідної деревини) прогнозується зростання ВВП на додаткові 0,125% (за рахунок розвитку деревообробної галузі), створення 25 тис. нових робочих місць, додаткові 260 млн грн податків та зростання експорту готової продукції деревообробки на 20%. У разі додаткового розширення капітальних інвестицій у глибоку деревообробку очікується зростання ВВП на додаткові 0,6%, створення 51 тис. нових робочих місць, з додаткові 1 млрд грн податків та зростання експорту готової продукції деревообробки в 1,52 рази;

Очікується, що реформа лісового господарства посприяє покращенню екології:

• підвищення рівня лісистості, зокрема через реалізацію Програми Президента «Зелена країна», в межах якої передбачається висадка 1 млрд нових дерев;
• збільшення лісистості в Україні сприятиме досягненню цілі сталого розвитку №13 «Боротьба зі зміною клімату», а також Програми Європейського зеленого курсу з побудови кліматично-нейтральної Європи з низьким вуглецевим слідом до 2050 р.
• невиснажливому використання лісів – спрощення доступу деревообробних підприємств до лісової сировини внаслідок реформи сприятиме оптимізації використання деревини та збільшенню її поглибленої переробки.

Частина народних депутатів виступили проти таких змін, але попри це Кабмін почав реформування лісової галузі. Іван Паламарчук каже, що така поквапливість із проведенням реформ в умовах воєнного стану насторожує. “Уявляєте, з яким нетерпінням автори реформ чекають на перетворення ДП в Акціонерне Товариство, щоб ввести до наглядової ради акціонерного товариства «Ліси України» своїх членів для  управління народним добром? Наступний крок в реформі, – це заповнення посад в місцевих філіях, так би мовити, поближче до лісу“, – стверджує він і додає, що за матеріалами ГО «Відкритий ліс» на посаду керівника Великобичківської філії ДП «Ліси України» претендує колишній директор Великобичківського лісомисливського господарства Юрій Сойма – фігурант багатьох корупційних скандалів, якого пов’язують з «лісовою мафією». Як повідомляє Regionews, зараз в суді розглядаються справи, в яких він звинувачується у розкраданні державних коштів та підробці документів.

Читайте також: В Ужгороді створили “Карпатський лісовий офіс”

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com