Ця вулиця – одна із центральних, з’єднує майдан Шептицького та Любомира Гузара. Саме тут колись розташовувалася громадська лазня, а Франко проводив віче радикалів. Сьогодні прогуляємося вулицею Низовою.
Повідомляє Інформатор.
Вулиця розпочинається з кованої Арки дружби. Далі праворуч будинок № 2 – пам’ятка архітектури. Ліворуч – вхід на територію “Бастіону”.
На будинку – пам’ятна дошка Віктору мистецтвознавцю Мельнику, який тут працював.
Будинок зведений у 1840-их роках.
Як пише історик Михайло Головатий, вулицю Низову заснували у 1838 році. Тоді її назвали на честь спадкоємця престолу Фердинанда.
Теперішню назву вулиця отримала за радянської влади. Наприкінці 1950-х років її назвали на честь більшовицького бойовика Камо. У 1991 році вулиці повернули стару назву – тут зіграло роль розташування.
Будинок № 4 побудували у 1893 році. Це теж пам’ятка архітектури – садиба Івана Яхна, вченого-біолога. Тут гостював Іван Франко, як пишуть історики Михайло Головатий та Людмила Яковина. Під час Першої світової зазнав пошкоджень.
Зараз будівля – житлова, у підвалах розташовані крамниці.
Будинок № 3 звели у 1904 році. Зараз на першому поверсі – комерційні приміщення.
Будинок № 5 – лазня. Побудований у 19 ст. Колись саме тут була громадська лазня, єдина, що дійшла до наших днів з першої половини 19 ст. Спорудив її Гуравський. У 20-30-их роках 20 ст. лазню називали “турецькою”. Горельєф з Нептуном та русалками виготовив скульптор-аматор.
У 1892 році Іван Франко проводив віче радикалів.
У середині 70-их років минулого століття лазню перетворили на сауну.
Зліва – розташований невеликий сквер:
Будинки № 9 та 11 звели на початку 20 ст. Перший поверх – комерційні приміщення.
Читайте також: Коротка прогулянка вулицею 100-річчя Червоного Хреста.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
