100 знакових романів і повістей українською мовою – у списку письменники з Прикарпаття

Український ПЕН та видання “The Ukrainians” склали список ста знакових романів і повістей українською мовою. Які книги сюди увійшли?

Повідомляє Інформатор з посиланням на “The Ukrainians”.

Експерти обрали сотню з-поміж 436 текстів. У список увійшли романи та повісті українською мовою, написані у XIХ–ХХІ століттях.

“Ми свідомі того, що й нині (так, навіть у часи соцмереж і кліпового мислення) великий роман лишається інструментом, здатним зацікавити і захопити читача літературою, запропонувати йому можливість довший час пробути в іншій реальності, витвореній письменником”, – кажуть автори проєкту.

Кожен окремий автор представлений не більше ніж двома творами.

Отож у списку:

• Вікторія Амеліна «Дім для Дома» (2017);
• Емма Андієвська «Роман про людське призначення» (1982);
• Емма Андієвська «Герострати» (1971);
• Роман Андріяшик «Люди зі страху» (1966);
• Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (2014);
• Юрій Андрухович «Московіада» (1993);
• Борис Антоненко-Давидович «Смерть» (1927);
• Іван Багряний «Сад Гетсиманський» (1950);
• Юрій Андрухович «Рекреації» (1992);
• Іван Багряний «Тигролови» (1944);
• Володимир Винниченко «Сонячна машина» (1928);
• Василь Барка «Жовтий князь» (1963);
• Володимир Винниченко «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917);
• Юрій Винничук «Танґо смерті» (2012);
• Юрій Винничук «Мальва Ланда» (2000);
• Ірина Вільде «Сестри Річинські»(1958);
• Ірина Вільде «Метелики на шпильках» (1936);
• Олесь Гончар «Собор» (1968);
• Тамар Горіха Зерня «Доця» (2019);
• Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр» (1934);
• Докія Гуменна «Діти Чумацького Шляху» (1948);
• Євген Гуцало «Позичений чоловік» (1981);
• Любко Дереш «Культ» (2001);
• Володимир Діброва «Бурдик» (1997);
• Анатолій Дністровий «Пацики» (2005);
• Олександр Довженко «Зачарована Десна» (1956);
• Олександр Довженко «Україна в огні» (1943);
• Віктор Домонтович «Доктор Серафікус» (1947);
• Віктор Домонтович «Дівчина з ведмедиком» (1928);
• Володимир Дрозд «Листя землі» (1992);
• Сергій Жадан «Інтернат» (2017);
• Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010);
• Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» (2009);
• Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996);
• Павло Загребельний «Диво» (1968);
• Павло Загребельний «Роксолана» (1980);
• Василь Земляк «Лебедина зграя» (1971);
• Роман Іваничук «Мальви» (1968);
• Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської» (1979);
• Юрій Іздрик «Воццек» (1997);
• Юрій Іздрик «Подвійний Леон» (2000);
• Олександр Ірванець «Рівне/Ровно» (2001);
• Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930);
• Ольга Кобилянська «Земля» (1902);
• Ольга Кобилянська «Царівна» (1896);
• Євгенія Кононенко «Імітація» (2001);
• Василь Кожелянко «Дефіляда в Москві» (1997);
• Наталена Королева «Предок» (1937);
• Юрій Косач «Володарка Понтиди» (1987);
• Юрій Косач «Еней та життя інших» (1946);
• Ігор Костецький «Повість про останній сірник» (2005);
• Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911);
• Михайло Коцюбинський «Fata morgana» (1910);
• Агатангел Кримський «Андрій Лаговський» (1919);
• Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1857);
• Володимир Лис «Століття Якова» (2010);
• Аркадій Любченко «Вертеп» (1943);
• Тетяна Малярчук «Забуття» (2016);
• Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004);
• Лесь Мартович «Забобон» (1917);
• Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » (1880);
• Панас Мирний «Повія» (1883);
• Кость Москалець «Вечірній мед» (2013);
• Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (1972);
• Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959);
• Іван Нечуй-Левицький «Хмари» (1874);
• Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» (1884);
• Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» (1956);
• Тодось Осьмачка «Старший боярин» (1946);
• Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля» (2006);
• Євген Пашковський «Щоденний жезл» (1999);
• Леонід Первомайський «Дикий мед» (1963);
• Валер’ян Підмогильний «Місто» (1928);
• Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма» (1930);
• Євген Плужник «Недуга» (1928);
• Тарас Прохасько «НепрОсті» (2002);
• Улас Самчук «Волинь» (1932);
• Улас Самчук «Марія» (1934);
• Анатоль Свидницький «Люборацькі» (1886);
• Михайло Слабошпицький «Марія Башкирцева» (1986);
• Марко-Роберт Стех «Голос» (2005);
• Микола Трублаїні «Шхуна «Колумб» (1940);
• Осип Турянський «Поза межами болю» (1917);
• Зінаїда Тулуб «Людолови» (1934);
• Григорій Тютюнник «Вир» (1960);
• Олесь Ульяненко «Сталінка» (1994);
• Іван Франко «Перехресні стежки» (1900);
• Іван Франко «Захар Беркут» (1883);
• Микола Хвильовий «Вальдшнепи» (1927);
• Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону» (1924);
• Гнат Хоткевич «Камінна душа» (1911);
• Андрій Чайковський «Сагайдачний» (1918);
• Валерій Шевчук «Три листки за вікном» (1986);
• Валерій Шевчук «Дім на горі» (1983);
• Гаська Шиян «За спиною» (2019);
• Василь Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (2009);
• Гео Шкурупій Жанна батальйонерка» (1930);
• Юрій Яновський «Майстер корабля» (1928);
• Юрій Яновський «Вершники» (1935);
• Михайло Яцків «Танець тіней» (1916).

Виділені автори – народилися (або ж померли, які у випадку Андрія Чайковського) на Прикарпатті.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com