ЖИТТЯ

100 знакових романів і повістей українською мовою – у списку письменники з Прикарпаття

Опубліковано 09.01.2023

Український ПЕН та видання “The Ukrainians” склали список ста знакових романів і повістей українською мовою. Які книги сюди увійшли?

Повідомляє Інформатор з посиланням на “The Ukrainians”.

Експерти обрали сотню з-поміж 436 текстів. У список увійшли романи та повісті українською мовою, написані у XIХ–ХХІ століттях.

“Ми свідомі того, що й нині (так, навіть у часи соцмереж і кліпового мислення) великий роман лишається інструментом, здатним зацікавити і захопити читача літературою, запропонувати йому можливість довший час пробути в іншій реальності, витвореній письменником”, – кажуть автори проєкту.

Кожен окремий автор представлений не більше ніж двома творами.

Отож у списку:

Вікторія Амеліна «Дім для Дома» (2017);
Емма Андієвська «Роман про людське призначення» (1982);
Емма Андієвська «Герострати» (1971);
Роман Андріяшик «Люди зі страху» (1966);
Софія Андрухович «Фелікс Австрія» (2014);
Юрій Андрухович «Московіада» (1993);
Борис Антоненко-Давидович «Смерть» (1927);
Іван Багряний «Сад Гетсиманський» (1950);
Юрій Андрухович «Рекреації» (1992);
Іван Багряний «Тигролови» (1944);
Володимир Винниченко «Сонячна машина» (1928);
Василь Барка «Жовтий князь» (1963);
Володимир Винниченко «Записки кирпатого Мефістофеля» (1917);
Юрій Винничук «Танґо смерті» (2012);
Юрій Винничук «Мальва Ланда» (2000);
Ірина Вільде «Сестри Річинські»(1958);
Ірина Вільде «Метелики на шпильках» (1936);
Олесь Гончар «Собор» (1968);
Тамар Горіха Зерня «Доця» (2019);
Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр» (1934);
Докія Гуменна «Діти Чумацького Шляху» (1948);
Євген Гуцало «Позичений чоловік» (1981);
Любко Дереш «Культ» (2001);
Володимир Діброва «Бурдик» (1997);
Анатолій Дністровий «Пацики» (2005);
Олександр Довженко «Зачарована Десна» (1956);
Олександр Довженко «Україна в огні» (1943);
Віктор Домонтович «Доктор Серафікус» (1947);
Віктор Домонтович «Дівчина з ведмедиком» (1928);
Володимир Дрозд «Листя землі» (1992);
Сергій Жадан «Інтернат» (2017);
Сергій Жадан «Ворошиловград» (2010);
Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» (2009);
Оксана Забужко «Польові дослідження з українського сексу» (1996);
Павло Загребельний «Диво» (1968);
Павло Загребельний «Роксолана» (1980);
Василь Земляк «Лебедина зграя» (1971);
Роман Іваничук «Мальви» (1968);
Роман Іваничук «Манускрипт з вулиці Руської» (1979);
Юрій Іздрик «Воццек» (1997);
Юрій Іздрик «Подвійний Леон» (2000);
Олександр Ірванець «Рівне/Ровно» (2001);
Майк Йогансен «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію» (1930);
Ольга Кобилянська «Земля» (1902);
Ольга Кобилянська «Царівна» (1896);
Євгенія Кононенко «Імітація» (2001);
Василь Кожелянко «Дефіляда в Москві» (1997);
Наталена Королева «Предок» (1937);
Юрій Косач «Володарка Понтиди» (1987);
Юрій Косач «Еней та життя інших» (1946);
Ігор Костецький «Повість про останній сірник» (2005);
Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків» (1911);
Михайло Коцюбинський «Fata morgana» (1910);
Агатангел Кримський «Андрій Лаговський» (1919);
Пантелеймон Куліш «Чорна рада» (1857);
Володимир Лис «Століття Якова» (2010);
Аркадій Любченко «Вертеп» (1943);
Тетяна Малярчук «Забуття» (2016);
Марія Матіос «Солодка Даруся» (2004);
Лесь Мартович «Забобон» (1917);
Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні? » (1880);
Панас Мирний «Повія» (1883);
Кость Москалець «Вечірній мед» (2013);
Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» (1972);
Всеволод Нестайко «В Країні Сонячних Зайчиків» (1959);
Іван Нечуй-Левицький «Хмари» (1874);
Іван Нечуй-Левицький «Старосвітські батюшки та матушки» (1884);
Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» (1956);
Тодось Осьмачка «Старший боярин» (1946);
Галина Пагутяк «Слуга з Добромиля» (2006);
Євген Пашковський «Щоденний жезл» (1999);
Леонід Первомайський «Дикий мед» (1963);
Валер’ян Підмогильний «Місто» (1928);
Валер’ян Підмогильний «Невеличка драма» (1930);
Євген Плужник «Недуга» (1928);
Тарас Прохасько «НепрОсті» (2002);
Улас Самчук «Волинь» (1932);
Улас Самчук «Марія» (1934);
Анатоль Свидницький «Люборацькі» (1886);
Михайло Слабошпицький «Марія Башкирцева» (1986);
Марко-Роберт Стех «Голос» (2005);
Микола Трублаїні «Шхуна «Колумб» (1940);
Осип Турянський «Поза межами болю» (1917);
Зінаїда Тулуб «Людолови» (1934);
Григорій Тютюнник «Вир» (1960);
Олесь Ульяненко «Сталінка» (1994);
Іван Франко «Перехресні стежки» (1900);
Іван Франко «Захар Беркут» (1883);
Микола Хвильовий «Вальдшнепи» (1927);
Микола Хвильовий «Повість про санаторійну зону» (1924);
Гнат Хоткевич «Камінна душа» (1911);
Андрій Чайковський «Сагайдачний» (1918);
Валерій Шевчук «Три листки за вікном» (1986);
Валерій Шевчук «Дім на горі» (1983);
Гаська Шиян «За спиною» (2019);
Василь Шкляр «Залишенець. Чорний ворон» (2009);
Гео Шкурупій Жанна батальйонерка» (1930);
Юрій Яновський «Майстер корабля» (1928);
Юрій Яновський «Вершники» (1935);
Михайло Яцків «Танець тіней» (1916).