Сьогодні, 20 січня, в Коломиї попрощалися з легендарним сотенним УПА та Героєм України Мирославом Симчичем.
В останню дорогу Героя провів Інформатор Коломия.
Мирослав Симчич народився 5 січня 1923 р. в селі Вижний Березів на Косівщині в родині селян. У час німецької окупації навчався в ремісничій школі в Коломиї. Восени 1943 р. був скерований до куреня УНС. Наступного року навесні став курсантом старшинської школи в с. Космач. По закінченні очолив чоту в сотні “Криги” в БУСА. Від листопада 1944 р. – командир чоти в Березівський сотні.
15 січня 1945 р. командував знаменитим Рушірським боєм, коли отримав поранення в руку. Якийсь час по загибелі сотенного “Мороза” очолив Березівську сотню. 4 грудня 1948 р. в сутичці з МГБ потрапив непритомний в полон.
1949 р. військовим трибуналом у Станіславі засуджений на 25 років позбавлення волі, а в 1963 році був звільненим. Проте вже за 5 років чоловіка заарештували повторно. Загалом відбув у неволі 32 роки, 6 місяців і 3 дні, був звільнений у 1985 році. Після цього повернувся до Запоріжжя, де жили його дружина Раїса, сини Ігор і Мирослав.
27 березня 1996 р. отримав ордер на однокімнатну квартиру на бульварі Л. Українки в Коломиї, де проживав з дружиною Раїсою до останніх днів. Очолював у Коломиї Братство ОУН-УПА. Проводив велику громадську і просвітницьку роботу.
Сьогодні чин похорону Мирослава Симчича розпочався у Катедральному соборі Преображення Хрисового, далі процесія пройшлася вулицею Театральною до ратуші, а звідти рушили на міське кладовище “Монастирок”, де Героя і поховали. Похоронну процесію очолив Єпископ Чернівецький преосвященний кир Йосафат Мощич у співслужінні з численним духовенством Прикарпаття.
Попрощатися з Мирославом Симчичем прийшло багато відомих громадських та релігійних діячів. До слова, 14 жовтня 2022 року згідно з указом Президента, сотенний УПА став Героєм України.
Вічна пам’ять і слава легендарному воїну!
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
