Кого з чоловіків можуть забронювати на роботі: у Мінекономіки дали роз’яснення

Тепер згідно з новим Порядком, бронюванню підлягають керівники, заступники й 50 % від кількості військовозобов’язаних, які працюють в низці категорій.

Розповідає Інформатор, покликаючись на пресслужбу Управління праці Івано-Франківської міської ради.

• На підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• На підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань;
• На підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Якщо будуть обґрунтовані потреби, то кількість бронювання військовозобов’язаних може перевищувати у 50%.

Також додали, що військовозобов’язані керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Цей перелік затверджує Міненерго.

Крім того до підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

Також для того, аби забезпечувати роботу органів державного управління, то можуть бронювати:

• співробітники, що перебувають на політичних посадах в держорганах,
• держслужбовці категорії «А» та «Б»,
• керівники держорганів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їх заступники,
• керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їх заступники,
• працівники патронатних служб,
• працівники органів місцевого самоврядування першої-четвертої категорії та 50% від кількості військовозобов’язаних інших працівників, органів держвлади та місцевого самоврядування.

Рішення покладає на керівників органів держвлади та місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідальність за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.

Невірно подані дані, відображені в відповідному рішенні Мінекономіки щодо бронювання можуть стати підставою для відмови у зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік.

Тепер щодо відстрочок. Якщо вони були надані військозобов’язаним до моменту набрання чинності ухваленої постанови, то ці документи будуть чинними протягом строку, на який вони були надані.

Хто визначає підприємство критично важливим?

Це здійснюється центральними органами виконавчої влади, іншими органами держуправління в відповідних сферах національної економіки, обласними адміністраціями та міськими адміністраціями Києва і Севастополя.

А що треба, аби це підприємство визнали критично важливим?

Воно має відповідати принаймні трьом з семи критеріїв:

1) загальна сума податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів (крім митних) перевищує еквівалент 1,5 млн євро;

2) сума надходжень в іноземній валюті (крім кредитів і позик) перевищує 32 млн євро;

3) стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до постанови Уряду № 83 від 04.03 2015 р.;

4) важливе значення підприємства для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії визначаються центральними органами влади чи ОВА);

5) відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ;

6) розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників по підприємству за останній календарний квартал – не менше середньої заробітної плати по регіону за звітний період;

7) підприємство є резидентом Дія Сіті.

Також однією з підстав вважати підприємство критично важливим, є відповідність двом критеріям для підприємств:

• паливно-енергетичного комплексу;
• які працюють у сфері охорони здоров’я, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення на постійній основі;
  лінійних аудіовізуальних медіа (ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з інформаційним та/або інформаційно-аналітичним контентом);
• державних та комунальних закладів культури.

До критично важливих підприємств належать також установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародних та українських неурядових організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Працівники цих установ та організацій підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.

Також у цьому випадку не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних.

А хто затверджує перелік документів для бронювання військозобов’язаних на таких підприємствах?

Рішення затверджує форми та документи, які необхідно подавати у відповідні органи, щоб підприємство було визнано критично важливим, формі звітності, визначає вичерпний перелік підстав для скасування бронювання і т. ін.

Підтвердження статусу критично важливого здійснюється підприємством раз на рік.

Читайте також: СБУ Прикарпаття викрила чиновників і посадовців, які зрадили Україну.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com