19 травня в межах Bucha Journalism Conference відбулася дискусія на тему свідчень про війну. Воєнні кореспонденти з чотирьох видань поділилися власним досвідом висвітлення бойових дій і думками щодо воєнної журналістики в часи, коли чи не кожна бригада має власну пресслужбу.
Розповідає Інформатор.
Перший і дуже важливий момент: закордонні ЗМІ радше використовуватимуть свідчення воєнкорів, аніж безпосередньо військових через те, що пресофіцери не є незалежним джерелом – навпаки, представляють безпосередньо сторону конфлікту.
“Основне, що показує пресофіцер: моя бригада працює і працює добре“, – каже Ольга Кириленко, журналістка “Української Правди”. Пресслужба бригади не заміняє роботу журналіста так само, як і робота парамедика не заміняє роботу лікаря: це різні аспекти однієї діяльності.
Репортажні матеріали є доказами: як історичними матеріалами, так і доказами присутності військових на певній території. Про це розповідає Наталя Нагорна, спеціальна воєнна кореспондентка ТСН: “Основним архівом нашої війни можуть стати вертикальні відео боїв із сердечками й словами “Бахмут непереможний!” Відео репортера може стати доказом того, що особа справді брала участь у боях, а не знімає відео в кущах і каже, що тримає фортецю Бахмут“.
“У держави є пропаганда, в аріє є цензура, а наше завдання – показувати правду“, – каже Андрій Дубчак, засновник “Donbas Frontline Media” й додає, що задачею репортера на полі бою є показувати все те, що він бачить. Із цим погоджується Анна Калюжна, кореспондентка “Бігус Інфо”: “Те, що я показую з лінії фронту – військових, людей, які принесли усвідомлену жертву за те, щоби ми тут могли говорити українською й носити вишиванку“. Своїм основним принципом роботи Анна вважає “Не нашкодь”: завдання полягає в тому, щоби донести до суспільства все, що не зашкодить військовим.
При показі воєнних історій важливо зазначати про чутливий контент, але це не означає “не показувати фронт”. Наталя Нагорна зазначає, що відсутність попереджень була дуже помітною в перші дні війни, коли Нацрада з питань телебачення й радіомовлення фактично зникла й на екранах було все: мертві тіла, нецензурна лексика й інший контент, який за звичайних умов ніколи б не був показаний у прямому ефірі.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
