Влада пояснила процедуру бронювання військовозобов’язаних: подробиці

Тепер 4 групи суб’єктів можуть забронювати своїх працівників.

Пише Інформатор, покликаючись на Дебет-Кредит.

Це:

• органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування в разі, коли це треба для забезпечення функціонування зазначених органів;
• підприємства, установи й організації, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
• підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
• підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Тепер щодо механізму бронювання. Він передбачає основні етапи, які містять певні особливості для кожної групи:

Представнику будь-якої групи треба підготувати пакет документів і скласти списки відповідних працівників. За цей процес відповідають керівники органів державної влади, інших державних органів тощо. Вони також займаються перевіркою облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їхнім військово-обліковим документам.

Відповідно до оновленого документу, тепер можна бронювати до 50% військовозобов’язаних працівників, необхідних для нормального підтримання робочих процесів.

Але ця кількість може бути і більшою. Для цього треба мати обґрунтованої потребу. А підприємства паливно-енергетичного комплексу не мають такого обмеження.

Далі список разом із обґрунтуванням (для недержавних суб’єктів) і довідкою подається в паперовій чи електронній формі на погодження до відповідних державних органів. Тут і є основна відмінність у механізмі бронювання працівників різних категорій.

• Органи державної влади, інші державні органи погоджують бронь з Генеральним штабом Збройних Сил (щодо військовозобов’язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки – відповідно СБУ та Службі зовнішньої розвідки). Органи місцевого самоврядування подають списки до відповідних місцевих органів виконавчої влади для подальшого погодження з Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки).
• Підприємства, установи й організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), подають такий список до органу державної влади або ж іншого державного органу, який встановив мобілізаційне завдання. В обґрунтуванні до списку надається інформація щодо рішення про встановлення мобілізаційного завдання та підтвердження відповідності облікових військовозобов’язаних.
• Підприємства, установи й організації, які виробляють товари, виконують роботи та надають послуги, необхідні для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, подають список до центральних органів виконавчої влади, що керують Збройними Силами, іншими військовими формуваннями, в інтересах яких вони виробляють товари, виконують роботи, надають послуги, або до Мінстратегпрому. У списку також має бути підстава для бронювання (інформація про виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг) та підтвердження щодо відповідності облікових даних військовозобов’язаних.
• Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, подають список до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у відповідній сфері, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, або відповідної обласної, Київської та Севастопольської міської військової/військово-цивільної адміністрації (у разі її утворення), на території юрисдикції якої вони розташовані. В обґрунтуванні має зазначатися дата та номер рішення щодо визнання підприємства критично важливим і підтвердження відповідності облікових даних військовозобов’язаних.

Якщо ви визгачаєте групу, до якої належить суб’єкт, то будьте уважні з вибором інстанції для подання пакету документів. Це – найскладніше.

Потім всі погоджені списки передаються до Мінекономіки. Воно за результатами розгляду ухвалює відповідне рішення.

Документом, який підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки, буде витяг із зазначеного рішення, засвідчений підписом (печаткою) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації.

Важливо! Для тих осіб, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування відстрочка надається на весь період проведення мобілізації, а для інших категорій – не більше ніж на 6 місяців.

Читайте також: В Україну повернуться податкові перевірки та штрафи.

Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.

Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com