Іван Франко бував у нашому місті тричі. Тут йому вдалося зустріти своє друге кохання, популяризувати українську творчість та навіть відбути покарання.
Розповідає Інформатор.
Видатний письменник відвідував Івано-Франківськ тричі за життя — з 1880 років.
Вулиця Незалежності у Станіславі була для Івана Франка – шляхом кохання, адже саме по ньому він прогулювався зі своєю любою Юзефою Дзвонковською. Ця дівчина була його другим коханням.
Франко дуже хотів бути зі своєю пані, тому написав листа її матері з описаними намірами, але та не була в захваті. Сім‘я дівчини мала шляхетне польське походження, а Франко був лише сином коваля. Це перша причина відмови, проте була і більш трагічна – дівчина хворіла на туберкульоз. Франко писав, що “я хотів одружитися з нею, та вона, чуючи в собі початки сухот, відправила мене і через кілька років померла, як народна вчителька…”
Іван Франко бував на вулиці Січових Стрільців, 24. Тут раніше базувалась Руська бесіда, просвітницький осередок та бібліотека медичного університету, де Франко читав твори Шевченка вечорами.
Також громадський діяч разом з Михайлом Павликом провели перші збори радикальної партії в Станіславі. Це було в 1892 році. Відбулося це в приміщенні на Низовій, 5, де розташовується найстаріша лазня в Україні.
Якщо у сучасних франківців Ратуша асоціюється з красивою архітектурою та музеєм, то у Івана Франка з нею були зовсім протилежні стосунки. Тут він відбував одноразове ув‘язнення у 1880 році. За що? Порушення паспортного режиму.
Письменник їхав зі Львова до села Березова у Коломийському повіті, щоб погостювати у близького друга К. Ґеника. По дорозі туди письменника заарештували і відправили до Коломиї. Там його втягли у політичні інтриги і посадили на три місяці. Іван Франко описав цей період так: “Сей транспорт по поліцейських арештах у Коломиї, Станиславові, Стрию і Дрогобичі належить до найтяжчих у моєму житті”.
У історичних вісниках згадується, що письменник бував на Шевченківських днях у будинку на Незалежності, 5. У 1890-х роках кілька кімнат тут винаймала “Руська бесіда”. Великий Каменяр зачитав доповідь про “Тополю” Тараса Шевченка. Преса того часу писала, що “відчит пана Івана Франка вислухано з великою увагою, хоч був написаний дуже науково”. Опісля виступу його вітали голосними оваціями і запросили до вечері. На честь Франка інтелігенція міста кілька разів піднімала келихи.
Фото: Софія Сіренко.
Залишайтеся на зв’язку! Ми у Facebook, Instagram, Telegram.
Надсилайте свої новини нам на пошту: informator.ivanofrankivsk@gmail.com
